Справа № 359/6728/14-п Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 33/780/639/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 429 20.08.2014
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 серпня 2014 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Свінціцька О.П., з участю:
прокурора Корнєвої С.А.,
представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О.,
представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року,
в с т а н о в и в :
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, працюючого директором ТОВ «Мега-мрамор», який проживає АДРЕСА_1, Російська Федерація,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією в дохід держави Україна грошових коштів у розмірі 479140 російських рублів.
Відповідно до зазначеної постанови, 14 червня 2014 року близько 12 години 30 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП ДМА «Бориспіль», громадянин Російської Федерації ОСОБА_3, який відлітав з України до Російської Федерації, м. Калінінград, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом 597, своїми діями обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого коридору («зелений коридор»), тим самим, відповідно до ч.5 ст. 366 МК України заявивши, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину ОСОБА_3 «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», у нього було виявлено іноземну валюту у розмірі 943 460 російських рублів, які знаходились в кишені куртки, одягненій на пасажирові, без ознак приховування і перевищували суму 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті), чим порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення валюти через митний кордон України відповідно до Постанови КМУ №436 від 21.05.2012.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не оспорюючи фактичні обставини справи та вказуючи на те, що ОСОБА_3 повністю визнає свою провину у вчиненні порушення митних правил, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити в частині застосування конфіскації предмету правопорушення, а вилучені за протоколом про порушення митних правил грошові кошти в сумі 479140 грн. повернути ОСОБА_3
Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що вилучені кошти є заробітною платою ОСОБА_3 і матеріальною допомогою на лікування від підприємства, на якому він працює - ТОВ «Мега-Мрамор», що стверджується відповідними довідками, вказані кошти були ним отримані безпосередньо перед виїздом з Російської Федерації, а ввозив він їх в Україну з метою медичного обстеження та лікування, на підтвердження чого також надав відповідні документи. Крім того вказує, що на утриманні ОСОБА_3 має чотирьох дітей та непрацездатних батьків, тому вилучена сума є для нього та його сім»ї дуже значною. Зауважує, що він є законослухняним громадянином, порушення митних правил вчинив вперше та з необережності, повністю визнав провину у вчиненому, тому просить суд врахувати вказані обставини, як пом»якшуючі.
Також просив врахувати положення Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також протоколи, які є невід»ємною частиною Конвенції та рішення Європейського суду з прав людини (справа Ісмаілов проти Російської Федерації від 06.11.08)
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримав.
Вислухавши пояснення:
Представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав необґрунтованими, просив залишити постанову суду без змін, представника Київської митниці Міндоходів, який також заперечував щодо задоволення апеляційної скарги;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до наступного.
Винуватість ОСОБА_3 у порушенні встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що виразилось у переміщенні через митний кордон України в зоні «зеленого» коридору товарів, переміщення яких через митний кордон обмежено законодавством України, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про порушення митних правил від 14 червня 2014 року №0320/125120103/14, доповідними записками інспекторів Київської митниці, описом предметів, затриманих у правопорушника, іншими доказами, що містяться в справі. Не оспорюється факт вчинення зазначеного правопорушення й самим ОСОБА_3
Вказаним доказам судом першої інстанції була дана належна правова оцінка, дії ОСОБА_3 за ст. 471 МК України кваліфіковані вірно.
Посилання представника на те, що вказане правопорушення ОСОБА_3 скоїв з необережності не можуть бути підставою для зміни постанови та звільнення його від такого стягнення, як конфіскація, оскільки порушення митних правил, передбачене ст.471 МК України може вчинятись як умисно, так і через необережність.
Апеляційний суд критично ставиться до посилань апелянта на необхідність накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації вилученої валюти, оскільки санкція ст. 471 МК України передбачає безальтернативну санкцію - накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та конфіскацією предметів (грошових коштів), порядок переміщення через митний кордон України яких було порушено. За таких умов незастосування даного виду стягнення прямо протирічить вимогам чинного законодавства України, що є неприпустимим.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків судді суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_3 у порушенні митних правил та правильності кваліфікації його дій не спростовують.
Посилання апелянта на норми Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», а також протоколи №1, 2, 4, 7, 11, є безпідставними, оскільки конфіскація безпосередніх предметів порушення митних правил не підпадає під порушення положень даної Конвенції.
Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, підстави для її зміні чи скасування відсутні, у зв'язку з чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, ст.ст. 366, 461, 462, 464, 465,466, 471 МК України,
постановив :
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька
