• Нашими кліентами вже стали:
    Ми вже не перший рік надаємо юридичні послуги резидентам та нерезидентам України, і за цей час нашими кліентами стали відомі українські та зарубіжні фірми и корпорації, що підтверджує наш професіоналізм.

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації і проведення моніторингу умов ведення бізнесу, Міністерство економічного розвитку і торгівлі УкраїниМІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

  1. 19.07.2013  № 849
  2. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації і проведення моніторингу умов ведення бізнесу

    З метою виконання положень Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні"( 4618-17 ), створення належних організаційно-методичних засад запровадження системного моніторингу умов ведення бізнесу в Україні НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Методичні рекомендації щодо організації і проведення моніторингу умов ведення бізнесу, що додаються.

    2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.10.2011 № 73( va073731-11 ) "Про затвердження Методичних рекомендацій здійснення моніторингу умов ведення бізнесу в Україні".

    Міністр

    І. М. Прасолов

    ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 19.07.2013 № 849

    МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації і проведення моніторингу умов ведення бізнесу

    I. Загальні положення

    Важливою умовою забезпечення ефективності процесу управління у сфері розвитку суб'єктів малого і середнього підприємництва (далі — СМСП) та прийняття обґрунтованих управлінських рішень є наявність оперативної та достовірної інформації щодо реакції керівників цих СМСП на регуляторні та інституційні умови ведення бізнесу в Україні.

    Сучасна статистична інформація загального призначення є недостатньою для розуміння процесу розвитку СМСП в Україні, особливо порівняно з обсягами статистичного збору інформації у Європейському Союзі.

    Одержання системної інформації на постійній основі щодо реакції керівників і власників СМСП на існуючу систему державного регулювання економічних відносин у цьому сегменті підприємницької діяльності можливе за умови утворення спеціальної інституції моніторингових спостережень на державному рівні. Удосконалення політики розвитку СМСП шляхом прийняття управлінських рішень здійснюється на підставі одночасного аналізу кількісних (статистичних) і якісних (оціночних) показників, які формують підґрунтя для проведення комплексної оцінки ефективності державного управління. Рішення щодо покращення умов ведення бізнесу, які приймаються органами державної влади та управління, уже на етапі підготовки політичних пропозицій та розроблення проектів нормативних актів повинні відповідати очікуваним результатам розвитку малого і середнього підприємництва.

    З огляду на це моніторинг умов ведення бізнесу передбачає створення системи забезпечення сфери управління розвитком малого і середнього підприємництва своєчасною та якісною інформацією.

    Організація і проведення моніторингу в регіонах України повинні становити систему регулярного спостереження та оцінки результатів діяльності суб'єктів підприємництва для своєчасного виявлення та усунення негативних чинників прямого й опосередкованого впливу на умови ведення бізнесу та розроблення запобіжних заходів щодо підвищення ефективності державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва.

    На сьогодні проблема побудови комплексної системи оцінки умов ведення бізнесу є актуальною у зв'язку з відсутністю в Україні сформованих загальноприйнятих моделей моніторингу підприємницького середовища на національному і регіональному рівні.

    Удосконалення Методичних рекомендацій здійснення моніторингу умов ведення бізнесу в Україні( va073731-11 ), затверджених наказом Мінекономрозвитку від 03.10.2011 № 73, зумовлено;

  3. зміною базового законодавства у сфері розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва;
  4. необхідністю побудови організаційної моделі інституційного забезпечення системного моніторингу умов ведення бізнесу в регіонах України на постійній основі з урахуванням сучасного світового досвіду з проведення відповідних спостережень.

    Ці Методичні рекомендації підготовлено на виконання:

    Закону України від 22.03.2012 № 4618( 4618-17 ) "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні";

  5. доручення Президента України від 08.04.2011 № 1-1/636 (пункт 9);
  6. доручення Кабінету Міністрів України від 22.12.2011 № 59441/1/1- 11;
  7. доручення Кабінету Міністрів України від 29.11.2012 № 32627/3/1-12.
  8. Методичні рекомендації розроблені для використання у практичній діяльності працівниками інститутів моніторингових спостережень з метою забезпечення органів державної влади та управління інформацією про реальний стан справ у регуляторному середовищі, що впливає на умови ведення бізнесу в Україні.

    Така інформація є основою для подальшого здійснення управлінського впливу на розв'язання проблем, що обмежують розвиток підприємництва, а також прийняття управлінських рішень, спрямованих на забезпечення реалізації всього комплексу функцій управління (прогнозування, планування, організація, контроль).

    II. Визначення термінів

    Терміни, що вживаються в цих Методичних рекомендаціях, мають таке значення:

    анкетування — опитування за допомогою анкети. Найбільш поширений на практиці спосіб опитування, перевага якого полягає в можливості отримання кількісної характеристики досліджуваного явища, а також виявлення і моделювання причинно-наслідкових зв'язків;

    вибіркова сукупність (вибірка) — сукупність одиниць, відібраних за певними правилами з генеральної сукупності для статистичного спостереження. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто адекватно і в повному обсязі відображати властивості та пропорції генеральної сукупності;

    вибірковий метод — система правил відбору досліджуваних одиниць і способів характеристики сукупності цих одиниць. Вибірковий метод дає змогу поширити висновки, отримані на основі вивчення частини сукупності (вибірки), на всю сукупність (генеральну);

    відбір імовірнісний — відбір, який ґрунтується на об'єктивних правилах випадкового відбору, під час якого кожна одиниця сукупності має відомий ненульовий шанс бути відібраною до вибірки;

    відбір систематичний — відбір для вибіркового спостереження, суть якого полягає в тому, що складається список одиниць генеральної сукупності і залежно від кількості одиниць (серій), що відбирають, установлюється крок відбору, тобто через який інтервал слід брати для спостереження одиниці (серії). Початок відбору визначають або з використанням генератора випадкових чисел із номерів одиниць спостереження, які відповідають першому інтервалу, або способом жеребкування, або шляхом розрахунку, наприклад як частку від ділення кроку відбору на два;

    відкриті питання — питання без варіантів відповідей, які залишають право формулювати відповіді самостійно;

    генеральна сукупність — множина одиниць, характеристики яких вивчатимуться чи досліджуватимуться і щодо яких буде зроблене узагальнення на підставі результатів вибірки. Для вибіркового спостереження генеральною сукупністю є вся сукупність наявних об'єктів, із яких тим чи іншим чином формують вибіркову сукупність;

    дисперсія вибіркових оцінок — середній квадрат відхилень оцінок показника за всіма можливими вибірками певного дизайну від середнього значення оцінки за всіма вибірками;

    експеримент — метод збору інформації про поведінку досліджуваних об'єктів, який передбачає встановлення контролю над усіма чинниками, що впливають на функціонування цих об'єктів. Мета експерименту полягає у встановленні причинно-наслідкових зв'язків між чинниками зовнішнього середовища і поведінкою об'єктів, які досліджуються;

  9. закриті питання — питання з варіантами відповідей, які більш строго інтерпретують відповідь;
  10. звітна (облікова) одиниця (респондент статистичного спостереження) — одиниця, від якої одержують інформацію в ході статистичного спостереження;

    інтерв'ю — метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв'юера з респондентом за визначеним планом, що передбачає прямий контакт інтерв'юера з респондентом, при цьому запис відповідей останнього здійснюється інтерв'юером (його асистентом) або механічно (на плівку);

  11. кластер — група одиниць спостереження, об'єднаних за певною ознакою;
  12. коефіцієнт варіації (відносна стандартна похибка) — відношення середньоквадратичного відхилення вибіркових оцінок показника за всіма можливими вибірками певного дизайну до середнього значення оцінки показника за всіма вибірками;

  13. надійність — ступінь наближеності розрахованих оцінок показників до їх дійсних (точних) значень;
  14. обсяг вибірки — кількість одиниць у вибірковій сукупності. Необхідний для забезпечення репрезентативності та належної якості результатів вибіркового дослідження обсяг вибірки розраховують залежно від способу відбору та типу вибірки. Величина обсягу вибірки залежить від варіації досліджуваних ознак та допустимої похибки вибірки;

    одиниця статистичного спостереження — первинний елемент об'єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації в ході статистичного спостереження;

    опитування — систематичний або разовий метод збору первинної інформації, під час якого здійснюється усне або письмове звернення до опитуваних осіб за допомогою особистого контакту або з використанням засобів зв'язку з питаннями, зміст яких становить проблему дослідження;

    основа вибірки — упорядкований певним чином перелік, список одиниць відбору. У разі використання багатоступеневого відбору на кожному ступені формується своя основа вибірки;

    особисте інтерв'ю — опитування у формі особистої бесіди між інтерв'юером і респондентом. Якщо респонденту в ході опитування необхідно пред'явити значний обсяг наочної інформації, застосовується виключно особисте інтерв'ю;

    план (дизайн) вибірки — організаційно-логічна модель структури вибіркової сукупності та принципи її формування. Якість плану вибірки підтверджує репрезентативність отриманої за визначеними у плані правилами вибіркової сукупності;

    поштове опитування — розсилання анкет і одержання відповідей поштою. Поштове опитування не потребує великого штату інтерв'юерів, але вимагає професійного підходу до створення вибірки;

  15. регіони — Автономна Республіка Крим, 24 області, міста Київ та Севастополь;
  16. ротація одиниць вибірки — заміна частини діючої вибіркової сукупності (або для окремих вибіркових досліджень — її повна заміна) за розробленими схемами під час здійснення чергових раундів вибіркового дослідження, яке проводиться на постійній основі;

    спостереження — загальнонауковий метод збору первинної інформації шляхом безпосередньої реєстрації дослідником подій, явищ і процесів, що відбуваються в певних умовах, і вивчення поведінки об'єкта дослідження в реальній обстановці з фіксуванням результату впливу на нього минулих подій;

    страта — елемент підприємницької системи суб'єктів господарювання, сформований за ознаками "кількість зайнятих працівників " та "обсяг реалізованої продукції", визначеними законодавством;

    стратифікація — поділ генеральної сукупності (або її частини) на групи, однорідні за певною ознакою;

    телефонне опитування — один з найбільш оперативних і недорогих опитувальних методів, який дає змогу дізнатися думки різних груп респондентів з будь-яких питань;

    формалізоване інтерв'ю (стандартизоване) — форма анкетування, під час якого спілкування інтерв'юера і респондента регламентовано детально розробленими запитальником та інструкцією, згідно з якою інтерв'юер дотримується формулювань питань і їх послідовності;

    якісне дослідження — дослідження, яке дає відповіді на запитання "як?" і "чому?", надає можливість одержати детальні дані щодо поведінки, думок, настроїв, поглядів, відносин різних груп респондентів. Використання цих даних є пріоритетним, якщо в центрі уваги дослідника перебуває вивчення своєрідності окремих сторін соціально-економічного об'єкта, дослідження загальної картини події або випадку в цілому та взаємодія об'єктивних і суб'єктивних чинників.

    III. Мета проведення моніторингу

    Метою моніторингу є:

    створення та розвиток інформаційно-аналітичної системи постійного відстеження, контролю і регулювання соціально-економічних та організаційно-правових правил і порядків, адміністративних процедур, що у сукупності формують регуляторне середовище та визначають умови ведення бізнесу в Україні;

    одержання достовірних даних щодо перешкод, які виникають у процесі діяльності СМСП, за оцінкою їх керівників і власників;

    прийняття на підставі отриманих даних управлінських рішень, які відповідають викликам і потребам розвитку сфери малого та середнього підприємництва.

    IV. Основні функції моніторингу

    Основними функціями моніторингу є:

    констатуюча функція, яка полягає в дослідженні сучасного стану реакції керівників і власників СМСП на умови ведення бізнесу;

    коригувальна функція, що дає змогу виявляти існуючі недоліки в діючих нормативно-регламентних, організаційних і адміністративних процедурах, які визначають умови ведення бізнесу, а також своєчасно вживати відповідних заходів;

    прогностична функція, яка забезпечує накопичення інформації, необхідної для прогнозування соціальних і економічних наслідків заходів, що вживаються.

    V. Цільова група моніторингу

    Цільовою групою моніторингу є керівники та власники СМСП на регіональному рівні за видами економічної діяльності (крім фінансової діяльності і діяльності в сільському господарстві, пов'язаної з первинною обробкою землі):

  17. нещодавно утворені СМСП, період ведення бізнесу яких не перевищує два роки з дати реєстрації;
  18. СМСП, період ведення бізнесу яких становить понад два роки (довгоіснуючі СМСП).

    VI. Базові показники для проведення моніторингу

    У ході проведення моніторингу виявляються проблеми, що існують у сфері малого і середнього підприємництва, а також внутрішні та зовнішні чинники, що стримують подальший розвиток СМСП. У зв'язку з цим більшість показників не має кількісного вираження, а відображає якісні характеристики діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва.

    Перелік питань, рекомендованих для включення в анкету, структурно розбитий таким чином.

    Преамбула включає такі питання щодо загальних відомостей про СМСП:

  19. місцезнаходження суб'єкта господарювання;
  20. строк діяльності;
  21. сфера діяльності;
  22. форма власності;
  23. механізм утворення;
  24. кількість власників;
  25. кількість працівників, у тому числі працюючих на постійній основі;
  26. джерела фінансування діяльності СМПС, у тому числі бюджетні кошти та кошти фондів підтримки;
  27. основні проблеми, що виникають на етапі утворення СМСП.
  28. Перший розділ характеризує загальний стан та основні проблеми розвитку СМСП. Це виражено в таких показниках, як:

  29. фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання:
  30. - на момент утворення;

    - на сьогодні;

    - за прогнозами на наступний рік;

  31. ступінь прибутковості;
  32. стан ресурсів, які забезпечують поточну фінансово-господарську діяльність на поточний період;
  33. територіальне поширення господарських зв'язків:
  34. - закупівля сировини та обладнання;

    - збут готової продукції (робіт, послуг);

  35. основна мета діяльності підприємства на найближчий період;
  36. оцінка стану основних чинників, що впливають на діяльність суб'єкта господарювання;
  37. пріоритетні способи розв'язання основних проблем;
  38. рівень важливості господарських зв'язків з іншими суб'єктами ринку, органами влади та структурами підтримки підприємництва.

    Другий розділ містить показники, що характеризують потребу СМСП в освіті:

  39. пріоритетні напрями освіти;
  40. більш ефективна форма навчання;
  41. чинники, що сприяють поширенню знань та навичок ведення бізнесу серед СМСП.
  42. У третьому розділі представлені показники, що відображають фінансову політику суб'єкта господарювання:

  43. основні джерела поповнення обігових коштів;
  44. основні джерела фінансування інвестиційної діяльності, що спрямована на розвиток суб'єкта господарювання;

  45. основні напрями інвестування коштів суб'єкта господарювання;
  46. ступінь необхідності інвестицій у конкретні напрями інвестування;
  47. пріоритетні напрями розподілу прибутку СМСП;
  48. потенційні джерела залучення фінансових коштів у попередньому періоді;
  49. основні проблеми, що перешкоджають залученню фінансових "недержавних" коштів;
  50. рівень використання СМСП практики лізингу, франчайзингу, факторингу, оптимізації оподаткування, програм мікрофінансування.

    Четвертий розділ характеризує ступінь задоволення нормативно-правовим регулюванням сфери СМСП:

    наявність необхідних законодавчих актів та їх якість за окремими позиціями, що пов'язані з діяльністю суб'єкта господарювання;

  51. сфери діяльності, у яких найчастіше виникають конфліктні ситуації;
  52. основні методи, що використовуються СМСП під час вирішення конфліктних ситуацій;
  53. можливість СМСП брати участь у формуванні нормативної бази на регіональному чи державному рівні.
  54. П'ятий розділ висвітлює основні проблеми оподаткування СМСП:

  55. ступінь задоволення підприємців податковою системою;
  56. пропозиції СМСП щодо забезпечення стабільності законодавства з оподаткування;
  57. ступінь впливу окремих видів податків на СМСП.
  58. У шостому розділі оцінюється діяльність органів державного нагляду (контролю), у сьомому — діяльність органів, що здійснюють контроль у сфері технічного регулювання, у восьмому — діяльність дозвільних органів, у дев'ятому — діяльність державних реєстраторів.

    У десятому розділі відображені показники та характеристики, що висвітлюють стан підтримки СМСП:

  59. стан окремих видів підтримки СМСП;
  60. повнота та якість інформації про об'єкти інфраструктури підтримки, що надають підприємствам необхідні послуги (фінансові, інформаційні, консалтингові послуги, лізинг, бізнес-інкубатори, технопарки тощо);

  61. види послуг, якими найчастіше користуються підприємці;
  62. рівень ефективності отриманих послуг;
  63. найважливіші для малого підприємництва види підтримки;
  64. поінформованість щодо існування структур підтримки СМСП;
  65. ступінь задоволення підприємця отриманою підтримкою.
  66. На основі отриманих результатів анкетування за допомогою методу рангової кореляції можливо проаналізувати взаємозв'язки між ознаками і ступінь узгодженості відповідей керівників стосовно основних проблем у сфері малого і середнього підприємництва та побудувати імітаційні рангові моделі ефективної діяльності СМСП.

    Форми анкет щодо оцінювання реакції керівників та власників СМСП на умови ведення бізнесу в регіонах України наведено в додатках 1 і 2.

    VII. Методологія проведення опитування в рамках моніторингу реакції керівників та власників суб'єктів малого і середнього підприємництва на умови ведення бізнесу

    1. Мета опитування

    Головною метою опитування є дослідження реакції малого та середнього бізнесу на регуляторну політику в державі — як на прийняття регуляторних актів, так і на механізми їх упровадження з боку виконавчої влади різних рівнів. Для детального аналізу впливу регуляторної політики на малий та середній бізнес дослідження повинно охоплювати достатню кількість СМСП як у цілому, так і в кожній з груп, щодо яких проводитиметься аналіз. Найбільш повний варіант вибірки СМСП повинен давати змогу аналізувати результати дослідження за такими групами:

  67. суб'єкти господарювання кожного регіону;
  68. окремо суб'єкти малого і середнього підприємництва;
  69. вид діяльності СМСП (виробнича діяльність, торгівля, інші послуги);
  70. строк діяльності СМСП (довгоіснуючі та нещодавно утворені).
  71. Рекомендації щодо формування вибірки для проведення дослідження наведено в розділі X цих Методичних рекомендацій.

    2. Варіанти вибірок

    Перший варіант

    Генеральною сукупністю дослідження є суб'єкти малого і середнього підприємництва України. Передбачається, що в процесі дослідження на кожному з відібраних СМСП буде опитаний один респондент (власник суб'єкта господарювання чи представник менеджменту). Для побудови вибірки, репрезентативної для України в цілому, структура вибірки повинна відповідати структурі генеральної сукупності.

    Водночас з огляду на трудомісткість та високу вартість дослідження необхідно обрати мінімальний достатній обсяг вибірки. Слід також узяти до уваги, що найменша з груп, за якою буде проводитися аналіз, повинна містити достатню кількість СМСП для аналізу. З огляду на зазначене критичним для обсягу вибірки є розподіл СМСП за регіонами. Можливі кілька підходів до визначення пропорцій у межах груп вибірок. Пропорційна відповідність вибірки до генеральної сукупності може бути розрахована за різними ознаками, зокрема:

  72. чисельність населення регіону;
  73. чисельність працівників у регіоні;
  74. кількість суб'єктів малого та середнього підприємництва в регіоні;
  75. внесок регіону у ВВП країни.
  76. Побудова пропорційної вибірки має суттєвий недолік. Оскільки наповненою повинна бути найменша група, загальний обсяг вибірки буде надзвичайно великим. Наприклад, якщо вибірку формувати пропорційно до чисельності населення областей і розглядати м. Севастополь у складі Автономної Республіки Крим (що дасть змогу зменшити обсяг загальної вибірки), найменшою областю буде Чернівецька. Якщо виходити з того, що похибка вибірки для аналізу по області не повинна перевищувати ±5 %, у Чернівецькій області необхідно опитати не менше ніж 370 представників СМСП (детальніше про розрахунок похибки вибірки ідеться нижче). Тоді в найбільшій області — Донецькій — потрібно опитати 1960 представників СМСП, а загалом по Україні — 19544 представники СМСП.

    Проте досягти мети та отримати масив даних, достатній як для аналізу по Україні в цілому, так і для аналізу по кожному регіону, можна з використанням значно менших ресурсів, якщо застосувати процедуру зміщення вибірки з наступним зважуванням масиву даних у процесі аналізу. Так, якщо до вибірки включити по 400 СМСП з кожного регіону, цього буде достатньо, враховуючи, що похибка вибірки дорівнюватиме ±5%. Загальний обсяг вибірки при цьому буде значно меншим (10400 СМСП), що надасть можливість суттєво скоротити витрати фінансових ресурсів і часу для проведення дослідження.

    На наступному етапі вибірки визначаються СМСП, керівники яких підлягають опитуванню. Вони вибираються з пронумерованого списку всіх СМСП області або з використанням генератора випадкових чисел, або методом систематичного (покрокового) відбору. При цьому кількість відібраних СМСП визначається з урахуванням як того, що частина цих суб'єктів господарювання може виявитися нефункціонуючою, так і того, що частина керівників СМСП може відмовитися від опитування.

    Кількість СМСП (n), що представляють певну страту і повинні бути включені до вибірки, розраховується за формулою

    (1)

    де m — кількість СМСП, керівники яких повинні бути опитані, пропорційна частці страти в генеральній сукупності;

    F — частка реально функціонуючих СМСП;

    R — частка керівників СМСП, які погоджуються відповідати на питання інтерв'юерів.

    Величини F і R до початку опитування встановити практично неможливо. У зв'язку з цим під час розрахунку вибірки кількість СМСП, які включаються у вибірку, розраховується з певним запасом, тобто виходячи з максимально допустимих значень величин F і R з можливістю коригування вибірки після початку опитування, коли величини F і R стають відомими. При цьому під час такого коригування важливо зберегти пропорції різних страт у вибірці.

    У разі коли відбір буде здійснюватися за списками суб'єктів господарювання, у яких представлені не лише суб'єкти малого і середнього, але також і великого підприємництва (що є найбільш імовірним), та до числа відібраних суб'єктів господарювання потраплятимуть великі підприємства, вони виключатимуться з вибірки (тобто у вибірці залишатимуться лише СМСП).

    У разі використання ймовірнісного або систематичного відбору частка СМСП, а також суб'єктів господарювання, що представляють кожний з трьох напрямів діяльності: виробнича діяльність, торгівля, інші види діяльності, буде пропорційною частці цих суб'єктів господарювання в генеральній сукупності.

    Похибка вибірки при цьому буде обчислюватися за формулою

    (2)

  77. де n — загальна кількість суб'єктів господарювання у вибірці;
  78. N — кількість СМСП в Україні (або в регіоні);

    p — частка досліджуваної ознаки в генеральній сукупності;

    t — 1,96 (значення абсциси для кривої нормального розподілу, що відповідає 5% імовірності припуститися помилки під час перевірки статистичної гіпотези).

    Оскільки частка досліджуваної ознаки в генеральній сукупності невідома, можна обчислити значення похибки для випадку, коли p = 0,5, тоді значення добутку p(1 -p) є максимальним і дорівнює 0,25.

    Середня похибка вибірки у 400 СМСП для окремого регіону за цією формулою може вважатися такою, що не перевищує 4,9%.

    Похибка вибірки у 10400 СМСП для України в цілому може вважатися такою, що не перевищує 1%.

    Проте в цьому випадку регіональна структура вибірки не відповідатиме регіональній структурі генеральної сукупності. Для проведення аналізу по Україні в цілому застосовується процедура зважування, тобто кожній анкеті присвоюється коефіцієнт вагомості, який відповідає частці регіону у складі України. Так само за допомогою процедури зважування можна привести масив даних у відповідність із регіональною структурою генеральної сукупності не лише за чисельністю населення, але й за іншими показниками (чисельність працівників, кількість суб'єктів господарювання тощо).

    Головним недоліком такої вибірки є її ресурсозатратність. Зокрема, тривалість етапу збирання інформації (польового етапу) може становити близько 50 — 60 днів, а тривалість виконання дослідження — близько трьох місяців. Бюджет дослідження за поточними цінами становить близько 5 млн. гривень (додаток 3 — вибірка загальним обсягом 10400 підприємств, анкета для опитування респондентів згідно з додатком 1).

    Проведення щорічного моніторингу умов ведення бізнесу в регіонах України на засадах дослідження 10400 СМСП здійснюється за умови визначення замовниками, центральними органами виконавчої влади необхідності отримати достовірні результати як по Україні в цілому, так і окремо по кожному регіону, по суб'єктах малого та середнього підприємництва, за видами їх економічної діяльності та строком їх діяльності.

    Другий варіант

    Для зменшення витрат на проведення дослідження можна розглянути інший підхід до вибірки та отриманих результатів. Зокрема, можна розглянути варіант побудови вибірки, репрезентативної для України в цілому, але не репрезентативної для кожного регіону окремо. При цьому вибірка дасть можливість аналізувати результати щодо таких груп:

  79. окремо по СМСП;
  80. вид діяльності СМСП (виробнича діяльність, торгівля, інші послуги);
  81. строк діяльності СМСП (довгоіснуючі та нещодавно утворені).
  82. Загальний обсяг пропонованої вибірки становить 1200 СМСП. Базою даних для формування вибіркової сукупності, як і в попередньому випадку, може бути Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР) або база даних платників податків.

    Передбачається, що опитування буде проводитися в кожному регіоні. На першому етапі вибірки визначається кількість СМСП, керівники яких підлягають опитуванню, у кожному регіоні. Пропорційна відповідність вибірки до генеральної сукупності може бути розрахована, зокрема, за такими ознаками:

  83. чисельність населення регіону;
  84. чисельність працівників у регіоні;
  85. кількість СМСП у регіоні;
  86. внесок регіону у ВВП країни.
  87. Незалежно від того, за якою ознакою береться пропорційність вибірки, привести остаточний масив у відповідність із генеральною сукупністю за іншими ознаками можна за допомогою процедури зважування. Після визначення кількості СМСП, які будуть підлягати опитуванню в кожному регіоні, їх відбір буде здійснюватися таким самим чином, як і в попередньому випадку.

    Похибка вибірки буде обчислюватися за формулою, наведеною в першому варіанті.

    Похибка вибірки в 1200 СМСП за цією формулою може бути оцінена як така, що не перевищує 2,9%.

    Загальний обсяг вибірки 1200 СМСП дає змогу отримати результати як по Україні в цілому, так і окремо по регіонах, по СМСП, за видами їх економічної діяльності та строком їх діяльності.

    Головним недоліком такої вибірки є те, що вона не дає можливості для аналізу кожної області окремо. Тривалість етапу збирання інформації (польового етапу) може становити близько 25 — 30 днів, а тривалість проведення дослідження — близько 40 — 45 днів.

    Запровадження щорічного моніторингу умов ведення бізнесу в Україні на засадах дослідження 1200 суб'єктів малого і середнього підприємництва здійснюється за умови обмеженості фінансових коштів на проведення моніторингу і визначення замовниками, центральними органами виконавчої влади необхідності отримати загальну оцінку по Україні в цілому без диференційованого оцінювання окремо по кожній області, по СМСП, за видами їх економічної діяльності та строком їх діяльності.

    Бюджет дослідження за поточними цінами становить близько 1 млн. гривень (додаток 5 — вибірка загальним обсягом 1200 підприємств, анкета для опитування респондентів згідно з додатком 2).

    Третій варіант

    Як пілотне дослідження для випробування методології та інструментарію моніторингу може бути запропонований варіант проведення поточних досліджень за вибіркою 1600 СМСП у чотирьох областях (по 400 СМСП з кожної області). Області доцільно обирати таким чином, щоб вони були типовими або визначальними для певної сукупності регіонів. Це дослідження не дасть змоги отримати результати, репрезентативні для України в цілому. Проте воно дасть змогу отримати результати окремо по кожній області, по СМСП, за видами їх економічної діяльності та строком їх діяльності, а також відпрацювати методологію та інструментарій моніторингу на регіональному рівні. Відбір СМСП при цьому здійснюється аналогічно першому і другому варіантам.

    Бюджет пілотного дослідження за поточними цінами становить близько 1 млн. гривень (додаток 4 — вибірка загальним обсягом 1600 підприємств, анкета для опитування респондентів згідно з додатком 1).

    3. Методи, види та порядок опитування

    Зважаючи на тему та складність дослідження, опитування повинно проводитися шляхом застосування методу особистого інтерв'ю, оскільки в разі застосування роздаткового анкетування рівень неповернень та пропусків відповідей на питання прогнозується надзвичайно високий. Проте, якщо для респондента більш прийнятним є метод роздаткового анкетування, інтерв'юер має право провести опитування саме таким способом. Обов'язковою умовою при цьому є перевірка інтерв'юером заповненої анкети. У разі наявності пропусків у заповненій анкеті інтерв'юер повинен уточнити в респондента відповіді на пропущені питання і заповнити їх. На кожному з відібраних СМСП опитується по одній особі. Це можуть бути: власник суб'єкта господарювання, директор (генеральний директор), комерційний директор, фінансовий директор. У разі коли посада фінансового директора не передбачена і його функції виконуються головним бухгалтером, можна здійснити опитування головного бухгалтера.

    Час проведення моніторингу та періодичність

    З огляду на різні чинники, такі як бізнес-процеси, погодні умови, періоди відпусток тощо, найзручніший час для проведення дослідження — навесні. Підготовку до дослідження доцільно розпочинати 15 лютого, а польовий етап (збір інформації) — 10 — 15 березня.

    Доцільна періодичність моніторингу — один раз на рік за типовою анкетою (додатки 1 і 2). Проте це не виключає можливості проведення додаткових досліджень у разі необхідності визначення або прогнозування реакції СМСП на зміни в регуляторній політиці.

    Пілотне дослідження

    Зважаючи на складність дослідження, важливість його результатів та їх вплив на економіку держави доцільним є проведення пілотного дослідження, яке допоможе доопрацювати та вдосконалити методологію та інструментарій моніторингу. Таке дослідження повинне бути значно дешевшим порівняно з основним дослідженням. Як свідчать вищенаведені розрахунки, мінімальним розміром вибірки, яка може дати результати з більш чи менш прийнятною точністю (похибка становитиме ±5%), є вибірка загальним обсягом 400 СМСП.

    Передбачається, що опитування буде проводитися в кожній області. На першому етапі вибірки визначається кількість СМСП, керівники яких підлягають опитуванню, у кожній області. Пропорційна відповідність вибірки до генеральної сукупності може бути розрахована, зокрема, за такими ознаками:

  88. чисельність населення області;
  89. чисельність працівників в області;
  90. кількість СМСП в області;
  91. внесок області у загальнонаціональний ВВП.
  92. Незалежно від того, за якою ознакою береться пропорційність вибірки, привести остаточний масив одержаних даних у відповідність із генеральною сукупністю за іншими ознаками можна за допомогою процедури зважування. Після визначення кількості СМСП, які будуть підлягати опитуванню у кожній області, їх відбір буде здійснюватися таким самим чином, як і в попередньому випадку.

    Таке дослідження дасть змогу проводити аналіз лише щодо вибірки в цілому, проте воно забезпечить виконання також іншої функції — перевірка, доопрацювання та коригування інструментарію та методології дослідження, при цьому вартість його буде значно нижчою, ніж вартість основного дослідження. Вартість такого дослідження становитиме близько 300 тис. гривень, тривалість, ураховуючи доопрацювання інструментарію та методології, — близько двох місяців.

    Опитування за допомогою електронної пошти

    Ще одним способом проведення моніторингу може бути опитування за допомогою електронної пошти. Перевагою такого опитування є значне зниження вартості порівняно з опитуванням за допомогою особистого інтерв'ю. Проте слід зробити кілька серйозних зауважень. Опитування за допомогою електронної пошти порівняно з особистими інтерв'ю дає значно більшу кількість відмов. Причому різниця у кількості відмов між цими двома методами є тим більшою, чим більше питань в анкеті опитування. Ураховуючи значно нижчу вартість, анкета може бути розіслана навіть на адреси всіх зареєстрованих підприємств. Однак при цьому частка анкет, що повернуться, не підлягає прогнозуванню. Крім того, не можна передбачити і якість заповнення цих анкет: їх може заповнювати не той респондент, який є компетентним для відповіді на питання анкети; вони можуть бути заповнені не повністю, а пропуски можуть бути критичними, іншою суттєвою небезпекою є ймовірність значного впливу неякісно заповнених анкет на зміни (в бік зменшення) загального обсягу вибірки в генеральній сукупності. З огляду на зазначене достовірність результатів дослідження, проведеного таким методом, є сумнівною.

    Водночас, зважаючи на значно нижчу вартість, таке дослідження можна проводити паралельно з основним дослідженням і залежно від результатів або не враховувати його, або проводити як додаткове чи допоміжне дослідження з використанням анкети з меншою кількістю питань.

    Принципи організації мережі інтерв'юерів, які проводять опитування суб'єктів підприємницької діяльності

    Мережа інтерв'юерів включає: координатора мережі, бригадирів груп інтерв'юерів, інтерв'юерів, контролерів.

    Координатор мережі здійснює загальне керівництво групами інтерв'юерів, що постійно проживають в обласних центрах України й Автономної Республіки Крим.

    Бригадири груп інтерв'юерів формують групи інтерв'юерів, керують ходом польових робіт у своїх областях, здійснюють первинний контроль якості заповнення польових документів, передають їх до головного офісу дослідної установи.

    Інтерв'юери після навчання загальним правилам ведення інтерв'ю та добору респондентів, а також інструктажу з конкретного дослідження проводять інтерв'ю з керівниками СМСП.

    Контролери після спеціальної підготовки проводять польовий контроль роботи інтерв'юерів.

    Інструктаж інтерв'юерів здійснюється двома етапами: на першому етапі здійснюється інструктаж бригадирів, що, у свою чергу, проводять інструктаж на місцях, на другому — телефоном координатор опитувальної мережі відповідає на запитання бригадирів та інтерв'юерів, що виникають під час навчання на місцях і після ознайомлення зі зразками польових документів.

    Напередодні опитування керівників СМСП інтерв'юерам роз'яснюються особливості опитування, що, зокрема, пов'язані з важкодосяжністю представників цієї категорії респондентів. Зокрема, вказується на необхідність попередньої домовленості про зустріч, детально роз'яснюються цілі дослідження і практичне застосування його результатів. На початку інтерв'ю акцент робиться на науково-узагальнювальному характері використання результатів опитування, акцентується увага на тому, що інформація про підприємство, умови та проблеми його діяльності цікавлять дослідників лише в частині розроблення науково обґрунтованих рекомендацій стосовно створення сприятливого економічного клімату для розвитку СМСП.

    Дані про діяльність СМСП, які просять навести під час дослідження, не є формою звітності, тому респондент не несе відповідальності за надання неправдивої інформації, однак інтерв'юер повинен наголошувати на соціальній важливості одержання об'єктивної інформації.

    Інтерв'юер повинен підкреслити те, що відповіді, отримані від респондента, за жодних обставин не будуть розголошені і будуть використовуватися лише в узагальненому вигляді для наукових цілей та розроблення рекомендацій органам влади.

    Під час надання відповідей на запитання респондент може користуватися звітною документацією СМСП. Разом з тим інтерв'юер повинен наголошувати, що дослідників цікавлять не лише об'єктивні дані, але й суб'єктивні оцінки респондентів стосовно економічного клімату, умов ведення бізнесу тощо.

    Здійснення контролю за роботою інтерв'юерів

    Контроль роботи інтерв'юерів передбачає:

  93. контрольний аналіз щоденників інтерв'юерів;
  94. перевірку факту проведення інтерв'ю;
  95. перевірку дати проведення інтерв'ю;
  96. перевірку методу проведення опитування: інтерв'ювання чи анкетування;
  97. перевірку часу, витраченого для проведення інтерв'ю.
  98. Польовий контроль здійснюватиметься групами спеціально підготовлених контролерів. Інструментарієм для контролю правильності дотримання добору респондентів є щоденник інтерв'юера, для контролю факту і якості проведення інтерв'ю з визначеним респондентом — спеціально розроблена анкета контролера.

    Передбачається перевірка 15% усіх проведених інтерв'ю.

    Попереднє опитування (претест)

    Під час попереднього опитування передбачається опитати по три керівники СМСП, які представляють вищеописані окремі страти.

    У ході претесту інтерв'юер фіксуватиме ті запитання опитувальника, на які респондент відмовився відповідати, відповіді на які викликали труднощі, запитання було незрозуміле для респондента чи, на думку інтерв'юера, респондент відповідав на нього нещиро. Після закінчення опитування інтерв'юер запитує респондента, які зміни, на його думку, необхідно внести до опитувальника (які запитання слід змінити, які варіанти відповідей додати).

    Кодування, уведення даних у комп'ютер і обробка результатів

    Кодування та редагування анкет передбачається проводити за такими напрямами:

    реєстрація отриманих опитувальників, присвоєння їм унікальних кодів (нумерація), перевірка правильності заповнення розділу для інтерв'юерів, тобто даних, які можна звірити чи відновити за щоденниками інтерв'юерів;

    перевірка правильності заповнення анкет; дотримання переходів, правильне розуміння логіки опитування, аналіз помилок інтерв'юерів;

    перевірка правильності заповнення анкет за контрольованими ознаками (наприклад, вид економічної діяльності СМСП, посада респондента), інформацію про які можна звірити чи відновити за щоденниками інтерв'юерів;

  99. кодування відкритих запитань.
  100. Уведення опитувальників здійснюватиметься в програмному пакеті SPSS. Після введення даних здійснюватиметься логічний контроль і чищення остаточного масиву анкет. При цьому використовуються такі види контролю якості даних:

    контроль унікальності номера опитувальника, обов'язкового заповнення визначених ознак — стать, вік тощо;

  101. логічний контроль правильності заповнення опитувальника, дотримання переходів;
  102. виявлення логічних суперечностей;
  103. перевірка інтервалів значень метричних ознак (вік тощо).
  104. На кожному етапі контролю за сформульованими логічними умовами відбиратимуться анкети, підозрілі на наявність у них помилок. Кожна з цих анкет перевірятиметься і в разі потреби до анкети та масиву даних уноситимуться виправлення.

    VIII. Порядок організації і проведення системного моніторингу на державному рівні

    Існує два основних способи організації проведення моніторингу умов ведення бізнесу в Україні.

    Перший спосіб передбачає проведення моніторингу в рамках виконання бюджетних програм, наприклад, щодо заходів виконання державних програм розвитку малого і середнього підприємництва. У цьому разі виконавець замовлення з проведення моніторингу визначається згідно із законодавством у сфері державних закупівель. Однак такий спосіб має певні недоліки. Зокрема, визначення кожного року нового виконавця з проведення моніторингу передбачає неефективні фінансові та часові витрати на формування щороку інституційних і комунікативних каналів одержання та обробки інформації. Крім того, відмінність у методології, що використовується різними виконавцями, призводить до неможливості порівняння результатів моніторингу в динаміці.

    Другий спосіб організації проведення моніторингу передбачає формування інституції моніторингових спостережень на державному рівні. Основним його завданням є здійснення системного дослідження на постійній основі умов ведення бізнесу в Україні, що включає: пошук, збір, оброблення, узагальнення, аналіз, зберігання і розподіл інформації з використанням єдиної бази даних проблемних питань, які перешкоджають сталому розвитку вітчизняних суб'єктів малого і середнього підприємництва. Інституційна організація проведення моніторингу за таким сценарієм наведена нижче.

    Інституція з проведення моніторингу:

    1) формує:

    професійну групу з організації і проведення моніторингу, яку очолює голова (заступник керівника інституції моніторингових спостережень);

  105. групу інтерв'юерів, організовує їх навчання;
  106. аналітичну групу щодо проведений первинної і поглибленої обробки даних, зібраних у ході дослідження та підготовки заключного звіту за результатами наукового аналізу;

    2) розробляє:

  107. план-графік проведення моніторингу;
  108. перелік показників, що відповідають цілям проведення спостережень;
  109. форми анкет (додатки 1 і 2);
  110. примірну структуру підсумкового звіту за результатами моніторингу;
  111. інструкцію поведінки інтерв'юерів під час опитування респондентів;

    3) надає центральному органу виконавчої влади, відповідальному за організацію проведення моніторингу:

  112. звітну інформацію з питань моніторингу відповідно до плану-графіка;
  113. підсумковий звіт за результатами моніторингу (затверджений головою професійної групи з організації і проведення моніторингу), що містить висновки щодо умов ведення бізнесу в розрізі регіонів та пропозиції з удосконалення нормативного регулювання сфери розвитку підприємництва на центральному та місцевому рівні.

    Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за організацію і проведення моніторингу:

    1) визначає відповідальну посадову особу з організації проведення моніторингу (на рівні заступника керівника центрального органу), яка погоджує:

  114. план-графік проведення моніторингу;
  115. склад професійної групи з організації і проведення моніторингу;
  116. перелік показників, що відповідають цілям проведення спостережень;
  117. форми анкет (додатки 1 і 2);
  118. структуру підсумкового звіту за результатами моніторингу;
  119. підсумковий звіт за результатами моніторингу, затверджений головою професійної групи з організації і проведення моніторингу;

    2) затверджує склад робочої групи з організації і проведення моніторингу, до якого входять голова робочої групи (заступник керівника центрального органу виконавчої влади, відповідального за організацію і проведення моніторингу), члени робочої групи (не менше ніж п'ять осіб), голова професійної групи з організації і проведення моніторингу.

    IX. Використання результатів моніторингу органами державної влади

    Результати моніторингу умов ведення бізнесу в регіонах України використовуються органами державної влади з метою:

    системного одержання достовірної інформації щодо реакції керівників і власників СМСП на умови ведення бізнесу;

    підвищення якості та оперативності прийняття управлінських рішень у сфері державного менеджменту на базі сучасних методів моніторингу (технологічного забезпечення збору, обробки, презентації інформації та доступу до неї користувачів);

    здійснення комплексного аналізу стану розвитку малого і середнього підприємництва в трьох вимірах; фактичний результат (на основі офіційної статистики), оцінка суб'єктів регулювання (ставлення СМСП до інституційного забезпечення підприємництва (доступ до механізмів державної підтримки СМСП)) і ефект регулятора (аналітична оцінка результатів та ефективності діяльності інститутів-регуляторів);

    формування обґрунтованих пропозицій щодо досягнення компромісу інтересів і визначення шляхів консолідації влади та сектору малого і середнього підприємництва;

    постійного вдосконалення методологічних підходів щодо проведення моніторингу та актуалізації анкет з урахуванням змін регуляторного середовища і механізмів підтримки підприємництва.

    Результати моніторингу використовуються під час підготовки Національної доповіді про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні відповідно до законодавства.

    X. Формування вибірки

    1. Загальні підходи щодо формування вибірки

    Упровадження на державному рівні інституції моніторингових спостережень реакції керівників і власників СМСП на умови ведення бізнесу в Україні потребує формування нового напряму державних статистичних спостережень, подальшого переходу до вибіркових методів спостереження та підвищення якості статистичних даних.

    Проведення спеціально організованого статистичного спостереження передбачає розроблення відповідного статистично-соціологічного інструментарію, концептуальних засад аналізу зібраної під час статистичного спостереження інформації, математичного і програмного забезпечення, формування вибіркової сукупності, характеристики якої були б абсолютно валідними до генеральної сукупності СМСП.

    Одним з основних етапів організації вибіркового дослідження, який суттєво впливає на якість результатів, є розроблення плану вибірки — визначення обсягу, структури та механізмів формування вибіркової сукупності. Важливість цього етапу зростає для вибіркових досліджень, які проводяться на постійній основі — щомісяця, щокварталу або щороку, оскільки для таких досліджень необхідно забезпечити раціональне навантаження на респондентів, прийнятні для користувачів терміни оприлюднення даних тощо.

    Це призводить до необхідності задоволення низки додаткових вимог до формування вибірки.

    Одиницею спостереження під час проведення моніторингових спостережень є місцева одиниця (керівники або власники СМСП чи його частини, географічно розташовані у визначеному місці та залежні тільки від одного суб'єкта господарювання, а також фізичні особи — підприємці).

    Генеральна сукупність одиниць визначається на основі актуальних даних ЄДР, що забезпечує мінімізацію похибок щодо включення (виключення) одиниць під час організації дослідження.

    Відповідно до міжнародної практики дослідження організовується на основі комбінованого підходу з використанням вибіркового методу. В Україні це дослідження впроваджується як вибіркове для сукупності одиниць з чисельністю працівників від 1 до 49 осіб включно.

    Таким чином, генеральну сукупність дослідження становлять керівники або власники всіх малих і середніх підприємств юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що ідентифіковані в ЄДР.

    Вибіркова сукупність складається на основі відповідної частини переліку звітних одиниць, сформованого для проведення дослідження, з використанням процедури стратифікованого випадкового відбору. Вибірковий підхід забезпечує надійне оцінювання основних показників за генеральною сукупністю на національному та регіональному рівні за секціями та підсекціями КВЕД( va375202-05 ) (Класифікація видів економічної діяльності).

    Дизайн дослідження розроблено для забезпечення надійного оцінювання основних показників за результатами дослідження за такими кластерами:

    Україна в цілому;

    Україна за видами економічної діяльності (секція за КВЕД ( va375202-05 ));

  120. регіони в цілому;
  121. регіони за видами економічної діяльності (секція за КВЕД ( va375202-05 ));
  122. адміністративно-територіальні одиниці (міста Київ та Севастополь).
  123. Дизайн вибірки визначається особливостями її формування, такими як ротація одиниць вибірки, обсяг вибірки та механізми її формування.

    2. Схема ротації одиниць вибірки

    З метою кращого охоплення дослідженням генеральної сукупності та зменшення звітного навантаження на респондентів з кількістю працівників менше ніж 50 осіб використовується спеціальна схема ротації одиниць вибірки (див. рис.).

    Відповідно до цієї схеми вибіркова сукупність звітних одиниць представлена двома рівними за розміром частинами — ротаційними групами, кожна з яких є репрезентативною вибіркою з генеральної сукупності. У кожній страті один раз на рік після актуалізації основи вибірки одна ротаційна група (50% вибіркової сукупності) заміщуються новою ротаційною групою. При цьому звітні одиниці, що були відібрані до певної ротаційної групи, досліджуються два роки поспіль. Зазначена схема ротації забезпечує для одиниць, відібраних для дослідження, після двох років перебування у вибірці п'ятирічні "канікули", протягом яких вони теоретично не можуть потрапити до вибірки.

    Ротаційна група

    Рис. Схема ротації звітних одиниць у вибірковій сукупності

    Використання принципу ротації звітних одиниць у вибірці дає змогу підвищити рівень надійності результатів порівнянь показників у динаміці, не перевантажуючи будь-яку окрему групу одиниць занадто довгим періодом опитування, оскільки, з одного боку, забезпечується оновлення вибіркової сукупності для кожного року спостереження, а з іншого — зберігається незмінною певна її частина (50%). Крім того, використання такої схеми ротації дає можливість більш надійно оцінювати зміни показників між суміжними місяцями, кварталами та роками.

    3. Визначення обсягу вибіркової сукупності

    Важливим аспектом забезпечення надійності репрезентативного обсягу вибірки є вжиття запобіжних заходів щодо поглинання "шумових" ефектів, що впливають на її точність. Це пояснюється тим, що однією з найбільш негативних сучасних тенденцій діяльності суб'єктів господарювання є фіктивне ("шумове") підприємництво. Головною причиною зазначеного є непрозорість реєстраційних процедур, оскільки саме в результаті державної реєстрації здійснюється легалізація підприємництва, набуваються права та обов'язки у цій сфері, відповідно встановлюється правовий статус підприємства. За таких умов в Україні з'явилася ціла мережа зареєстрованих підприємств, що фактично не розташовані за юридичною адресою, не звітують до податкових органів, здійснюють діяльність не відповідно до статутних зобов'язань або не здійснюють ніякої діяльності, а здебільшого займаються операціями щодо акумулювання та перерозподілу грошових потоків. Виходячи з позиції, що доброчесні підприємці є такими суб'єктами господарювання, які прозоро використовують права і здійснюють цивільно-правові обов'язки, а фіктивне підприємництво використовує їх з метою ухилення від оподаткування, випливає, що під час формування репрезентативної вибірки необхідною умовою є виключення з її складу фіктивних підприємств для отримання більш точної та достовірної первинної інформації. Головна проблема полягає в недосконалості законодавчого регулювання, що, по-перше, пов'язано з відсутністю в законодавстві поняття "фіктивний суб'єкт господарювання" та визначення його ознак; по-друге, у цивільному законодавстві не передбачено визнання суб'єкта господарювання фіктивним; по-третє, у податковому законодавстві не передбачено відповідальності за здійснення фінансово-господарських операцій із фіктивним суб'єктом підприємництва.

    Для забезпечення високого рівня надійної репрезентативності визначення обсягу вибіркової сукупності необхідно виключити з неї "фіктивних" суб'єктів господарювання шляхом аналізу за такими ознаками: фонд оплати праці, відрахування обов'язкових страхових внесків та персоніфікованих даних щодо загальної чисельності працівників, ураховуючи, що під час розрахунку обсягу вибірки за визначальний показник береться середньорічна заробітна плата працівника підприємства.

    Під час визначення загального обсягу вибірки використовується такий алгоритм розрахунків:

    визначення обсягу вибірки Ni та показника середньорічної заробітної плати для національного рівня (таблиця 1);

    визначення обсягів вибірки на підставі надійності показника середньорічної заробітної плати за регіонами та видами економічної діяльності;

  124. розподіл обсягу вибірки N за регіонами та видами економічної діяльності (таблиця 2).
  125. Таблиця 1

    Обсяги вибірки, розраховані для регіонів України

    Найменування регіону

    Середньорічна заробітна плата Yi, гривень

    Дисперсія, s i-2

    Обсяг вибірки Ni, звітних одиниць

    1

    2

    3

    4

    Автономна Республіка Крим

    Yi

    s i-2

    Ni

    Вінницька обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Волинська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Дніпропетровська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Донецька обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Житомирська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Закарпатська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Запорізька обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Івано-Франківська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Київська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Кіровоградська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Луганська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Львівська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Миколаївська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Одеська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Полтавська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Рівненська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Сумська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Тернопільська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Харківська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Херсонська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Хмельницька обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Черкаська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Чернівецька обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    Чернігівська обл.

    Yi

    s i-2

    Ni

    м. Київ

    Yi

    s i-2

    Ni

    м. Севастополь

    Yi

    s i-2

    Ni

    Таблиця 2

    Розподіл обсягу вибірки за регіонами та видами економічної діяльності

    Найменування регіону

    Обсяг вибірки Ni, звітних одиниць

    Сільське господарство

    Промисловість

    Будівництво

    Торгівля

    Діяльність готелів та ресторанів

    Діяльність транспорту та зв'язку

    Операції з нерухомим майном

    Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

    Надання комунальних та індивідуальних послуг

    1

  126. 2
  127. 3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

  128. 10
  129. 11
  130. Автономна Республіка Крим

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Вінницька обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Волинська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Дніпропетровська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Донецька обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Житомирська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Закарпатська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Запорізька обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Івано-Франківська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Київська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Кіровоградська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Луганська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Львівська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Миколаївська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Одеська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Полтавська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Рівненська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Сумська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Тернопільська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Харківська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Херсонська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Хмельницька обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Черкаська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Чернівецька обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    Чернігівська обл.

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    м. Київ

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    м. Севастополь

    Ni = å(nj)

    n 1

    n 2

    n 3

    n 4

    n 5

    n 6

    n 7

    n 8

    n 9

    __________ Примітка.

    Згідно зі світовою практикою вид економічної діяльності "Фінансова діяльність" виключається із спостережень у сфері малого і середнього підприємництва.

    Визначення обсягу вибірки n, що забезпечує надійну оцінку за показником середньорічної заробітної плати для національного рівня

    У разі коли критерієм надійності є величина коефіцієнта варіації оцінки показника, розрахунок обсягу вибірки n здійснюється за формулою

    (3)

  131. де deff — дизайн-ефект;
  132.  - коефіцієнт варіації вибіркових оцінок середнього значення показника , який відповідає встановленим вимогам щодо надійності результатів дослідження на національному рівні.

    Середнє значення заробітної плати в генеральній сукупності обчислюється за формулою

    (4)

  133. де yi — середня заробітна плата по i-й звітній одиниці,
  134. N — загальна кількість звітних одиниць у генеральній сукупності.

    Дисперсія показника середньорічної заробітної плати за генеральною сукупністю розраховується за формулою

    (5)

    Під час здійснення розрахунків за формулою (3) величини  визначаються не для всієї сукупності звітних одиниць з кількістю працівників 1 — 49 осіб, а після виключення 0,5% кількості одиниць з початку та з кінця їх переліку, упорядкованого за зростанням величини середньорічної заробітної плати y i. Тобто це так звані зрізані значення величин . Такий підхід забезпечує зменшення впливу нетипових за ознаками, що розглядаються, одиниць на оцінку обсягів вибірки. Урахування нетипових одиниць, виявлених за результатами дослідження, буде здійснюватися під час оцінювання показників.

    Розподіл теоретичного обсягу вибірки n' за регіонами та видами економічної діяльності

    Теоретичний обсяг вибірки n' розподіляється за групами звітних одиниць генеральної сукупності за регіонами з урахуванням кількості звітних одиниць та дисперсії показника середньої заробітної плати в кожній групі за формулою

    (6)

  135. де Ni — загальна кількість звітних одиниць у i-му регіоні;
  136. s i — середньоквадратичне відхилення величини середньої заробітної плати працівників за звітними одиницями i-го регіону.

    Теоретичний обсяг вибірки n' розподіляється за групами звітних одиниць генеральної сукупності, сформованих за видами економічної діяльності, з урахуванням загальної кількості звітних одиниць та дисперсії показника середньої заробітної плати в кожній групі за формулою, аналогічною формулі (6)

    (7)

  137. де Nj — загальна кількість звітних одиниць у групі, що відповідає j-му виду економічної діяльності;
  138. s j — середньоквадратичне відхилення величини показника середньої заробітної плати працівників за звітними одиницями j-го виду економічної діяльності.

    Слід зазначити, що розміщення вибірки за формулами (6), (7) є проміжним варіантом між відомим способом розміщення за формулою Неймана та розміщенням за формулою (3). Обраний спосіб розміщення вибірки забезпечує більш однорідну надійність оцінювання показників у межах окремих видів діяльності порівняно з розміщенням за формулою Неймана і одночасно порівняно з розміщенням без урахування загальної кількості звітних одиниць зменшує ймовірність реалізації випадків, коли обсяг вибірки по групі перевищує обсяг генеральної сукупності в ній.

    Для забезпечення можливості реалізації схеми ротації отримані значення n'i та n'j коригуються за тими групами звітних одиниць, у яких обсяг вибірки перевищує 2/7 від кількості звітних одиниць генеральної сукупності у групі. За цими групами обсяги вибірки відповідають відношенню 2/7 від загальної кількості звітних одиниць у групі. Максимальне значення частки відбору звітних одиниць за групами, яке стано

    Юридичний портал Справедливість

    Рейтинг: 4.7/5, базується на 12 голосах.
    Юридичні новини
      В МВФ призвали Украину повысить ...

      В МВФ призвали Украину повысить тарифы в нефтегазовом секторе Украине следует повысить тарифы в нефтегазовом секторе. Об этом на Международном инвестиционном форуме в Киеве заявил постоянный представитель МВФ на Украине Жером Ваше.

      На Дніпропетровщині пройшла акція ...

      На Дніпропетровщині пройшла акція «Стань помітним у темряві – врятуй своє життя!» З метою розяснення маленьким пішоходам та їх батькам правила поведінки на дорозі в темну пору доби, працівники сектору профілактичної роботи відділу ДАІ з обслуговування міста Кривий Ріг провели ...

      Найголовніше навчити дітей дотримуватися ...

      Найголовніше навчити дітей дотримуватися Правил дорожнього руху і використовувати світловідбиваючі елементи В Управлінні Державтоінспекції Миколаївської області відбулася прес-конференція на тему Стан аварійності за участю, з вини дітей і пішоходів.

    Це буде Вам цікаво:

    Черга з добрих справ

    Десятки студентів медичного коледжу Буковинського державного медуніверситету та інших навчальних закладів міста, пересічних чернівчан відгукнулись на запрошення медиків і звернулися у відділення ...

    Про офіційні курси гривні до іноземної валюти, Національний банк України

    Національний банк України 01.07.2013 встановлює такі офіційні курси гривні до іноземної валюти* Код цифровий Код літерний Кількість одиниць Назва валюти Офіційний курс

    Про декларування зміни оптово-відпускних цін на вироби медичного призначення станом на 21 листопада 2012 року та внесення їх до реєстру, Міністерство охорони здоров'я України

    Про декларування зміни оптово-відпускних цін на вироби медичного призначення станом на 21 листопада 2012 року та внесення їх до реєстру Відповідно до пункту 3 Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення та порядок внесення до нього змін( z1638-12 ), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 7 вересня 2012 року № 705, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2012 року за № 1638/21950, НАКАЗУЮ:

    Реєстрація ТОВ

    Реєстрація ТОВ, допомога в реєстрації фірми, професійний сервіс, термінова реєстрація компанії

    Контакти

    (044)

       Якщо Ви потребуєте допомоги юриста, кваліфікованого адвоката, чи будь-якої юридичної послуги, зателефонуйте до нас за вищевказаним телефоном; ми зробимо все можливе, щоб Вам допомогти!

       Або, якщо у Вас немає змоги зв'язатись із нами, заповніть форму нижче і ми Вам зателефонуємо:

    Наші Послуги

    Юридичні консультації
    Безкоштовна і на платній основі допомога юристів по Україні
    Послуги в суді
    Представництво інтересів клієнтів у суді, складання процесуальних документів
    Адвокат із карних справ
    Допомога адвоката у кримінальних справах, участь у допитах
    Послуги сімейного адвоката
    Юрист по сімейним питанням надасть повний спектр послуг
    Юридична допомога
    Консультації від юристів по питанням будь-якої складності
    Спадкові справи
    Оформлення спадщини, поновлення строків на спадок, спадкування через суд
    Реєстрація підприємств
    Реєстрація ТОВ, ПП та ліквідація ФОП, послуги для бізнесу
    Юридична адреса
    Юридичні адреси у всіх районах Києва та у містах області
    Адвокат у кримінальній справі
    Адвокат надасть послуги із кримінального права за помірну ціну у всіх областях України
    Сімейний адвокат
    Спадщина, розлучення, розподіл майна, місцепроживання дитини
    Автоадвокат
    Захист автовласників, допомога юриста та адвоката по ДТП, судові спори зі страховою компанією, відшкодування збитків, послуги автоексперта

    Наші Вакансії

    Вакансія юриста
    Вільні вакансії на посади молодшого юриста та юриста в юридичній компанії

    Суди Києва

    Голосіївський районний суд
    Голосіївський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Дарницкий районний суд
    Дарницкий суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Деснянский районний суд
    Деснянский суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Дніпровский районний суд
    Дніпровский суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Оболонський районний суд
    Оболонський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Печерський районний суд
    Печерський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Подільський районний суд
    Подільський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Святошинський районний суд
    Святошинський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Солом'янський районний суд
    Солом'янський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Шевченківський районний суд
    Шевченківський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    35cb4f48bd529bcedde62c8e21cb9aaa