• Нашими кліентами вже стали:
    Ми вже не перший рік надаємо юридичні послуги резидентам та нерезидентам України, і за цей час нашими кліентами стали відомі українські та зарубіжні фірми и корпорації, що підтверджує наш професіоналізм.

Юрій МЕЛЬНИЧУК: «У кожен рушник наші прабабусі закладали певну програму…»

    Юрій МЕЛЬНИЧУК:  «У кожен рушник наші прабабусі закладали певну програму…»Майстер народного мистецтва з вишивки Юрій МЕЛЬНИЧУК

    У Чернігівському колегіумі зібралася вся Україна — в рушниках і вишиванках. Таке враження, що кожен її куточок відкрив свою квітучу душу: оберегові дерева роду, вишиті в різних місцевостях, по-своєму особливі й неповторні, мережані вставки на багатьох рушниках — не просто візерунками виплетені, а цілими картинами, сорочки, кептарики, фартушки… А особливе диво — ляльки-мотанки в українських строях: киянки, волинянки, львів’янки, житомирянки, чернігівки… І привіз той народний скарб унікальний чоловік-вишивальник Юрій МЕЛЬНИЧУК. Ось що він розповів для читачів «УК».

    — Що привабило вас, чоловіка, в рукоділлі, яке з давніх-давен вважалося жіночим?

    — Напевне, ці гени йшли від батьків, від мами. Моя мама все життя вишивала. Я вже після закінчення педагогічного університету цікавився етнографією, ходив у музеї. Вразили різні вишивки в експозиціях, тому почав пробувати, технічно розбирати — на чоловічу логіку й розум: як це воно було зроблено? Цікаві й історія, ритуальне, оберегове значення вишивок. Коли років зо два тому я возив колекцію на виставку «Українські весільні традиції в текстилі» до Америки, почув таку цікаву інформацію, яка може зробити поворот у ваших думках: для чого створювали ці речі? Навіть мистецтвознавці часом помиляються. У словнику народно-декоративного мистецтва, який видали львів’яни, читаємо: рушники, мовляв, повсюдно вишивали українські жінки для того, щоб прикрашати свою хату. Це частково так. Але вишивали їх передусім для того, щоб використати в певному обряді чи ритуалі. На першому плані — сакральна обрядово-ритуальна функція. Це серйозні речі. Коли нині майстриня, скажімо, вишиває рушник на продаж — це щось одне. Але коли дівчата, жінки вишивали рушники в давнину, вони молилися кожного разу перед тим, як узятися за голку з ниткою, і тим самим закладали певну програму. Не вишивали під радіо чи телевізор, як нині багато хто звик це робити. Раніше це не хобі було. Це було важливо. Враховуючи обсяг ручної праці — без сучасних механізмів — прати, шити, готувати їжу, господині надміру було роботи. Але вона розуміла значущість вишивання: сприяти успіхові, доброму здоров’ю тощо.

    Юрій Мельничук у своєму вишиваному світі. Фото автора

    — А ще ж у кожного краю свої традиції, узори, кольори. Для вас, певно, рушники — мов книжки?

    — Українська вишивка — дуже багатогранне явище. Треба чимало розуміти й бачити попри ту колосальну красу й декоративність наших вишивок. Свого часу ми в музеї робили, приміром, виставку «Білі вишивки України» і мріємо створити такий альбом-каталог, показати, що білим по білому вишиває не тільки Полтавщина, а й Чернігівщина, Карпати, Поділля… Це теж наша прадавня історія, можна сказати, вищий клас вишивки — насамперед у технічному плані, де поєднуються прозорі і непрозорі шви, для того щоб вишиття було виразним, багатим. І, власне, саме ці білі вишивки Поділля, Галичини зокрема ще сто і більше років тому в Європі на міжнародних конкурсах ручної вишивки здобували завжди золоті медалі. Тому що та концентрація праці, кількості швів високої складності часом викликали сумнів: чи ручна це робота? Навіть були випадки, коли конкурсна комісія обурювалася: як посміли надати машинну вишивку? Людські очі і руки, мовляв, не здатні такого виконати. Але коли майстриня сідала, брала голку й починала те все відтворювати на полотні — була злива вибачень. І, звісно, найвища відзнака. Хоч скільки є науковців, колекціонерів, майстрів, які займаються реконструкцією, досліджують і практично втілюють в життя оті зразки, орнаменти, ніколи їх не буде забагато. Це дуже глибинна наша культура, адже Україна — хліборобська держава, а хліборобство є найвищим виявом розвитку цивілізації. Це річне обрядове коло, яке люди починають від зодіакального 21 березня, а далі — Великдень, сівба, виганяння перший раз худоби на пашу… Все це вимагало колись різноманітних орнаментів — у кольорі, символах і знаках, якими щедро оздоблювали сорочки, одяг, ритуальні речі — хустки, обруси, рушники. Це було в кожній селянській хаті, воно змінювалося протягом року — святкові речі на буденні і навпаки. Тобто предки залишили таку багатющу спадщину, що її ще вивчати і вивчати. Вже 20 років ми з друзями відроджуємо давню українську вишивку.

    Сюжети чернігівських рушників мають не лише естетичне, а й моральне навантаження. Фото автора

    — І з чого ви починали?

    — Ходили на антикварний базар, який є в Києві, і закуповували народні скарби. Вибір був великий: рушники, сорочки, одяг, ікони, живопис, ціни значно нижчі, ніж тепер. Вишиті шедеври продавці антикваріату привозили з усієї України. На свої невеликі гроші ми могли виторгувати 2-5 рушників. А навколо звучала англійська, французька, німецька мови, і ті люди, котрі мали пристойні зарплати, дуже легко купували твори, що коштували кілька доларів. Пам’ятаю, як знайомі американці скупили і вивезли у США неймовірні колекції.

    У цій справі є й інший бік: за зовнішніми критеріями вишивку оцінять усі. А невидиму сакральну складову ніхто не бачить. Якщо людина цього не розуміє, їй самій гірше. Взяти хоча б культові речі, приміром єгипетські. Ті амулети чи талісмани завжди захищали членів свого племені, етносу від всього стороннього, чужого, що є довкола. А коли їх вивозять, всю енергетику ці речі спрямовують на руйнацію чужорідного середовища. Тому ми почали дивитися на рушник під іншим кутом зору: це не сувенірний продукт, котрий беруть на згадку про якусь країну.

    — І вишиванки теж?

    — Це стосується й одягу. Навіть у нас його треба вміти носити. Не так: ця річ мені сподобалася — вдягну її коли і куди завгодно. І незалежно від віку. У наших предків усе мало своє місце, своє сакральне під∂рунтя. Кожна земля витворила свої усталені схеми, композиції. Навіть наші вишивки відрізняються. Тому що Чернігівське Полісся — це одне, а вже південь області — щось інше, а Поділля чи Карпати — це ще інше. З покоління в покоління передавали: ось це треба носити чоловікам, це — жінкам за віковою градацією і так далі.

    Вбрання ляльок показує неповторну красу і вишукану естетику українського костюма. Фото автора

    — Невже це так складно?

    — Ось, приміром, висять сорочки. Мало хто знає, як їх носити. Навіть наша колишня завідуюча фондами пані Галина, коли їй сваха принесла й подарувала таку довгу українську сорочку, не могла второпати, яке призначення цієї одяганки: в ній сплять чи що? Вже потім вона почала їздити в експедиції і зрозуміла, що люди в цьому ходили. Коли зашиті візерунками всі рукави, то це святкова річ, ніхто в ній не спить. Навпаки, накрохмалює і красується. А в нас є і казуси, й не досить пристойні моменти. Адже ці сорочки — натільна білизна, на неї треба зверху весь комплекс одягу підібрати правильно. А наша сучасна пані придбає таку обнову на антикварному базарі і радіє: «О, плаття!» Далі вдягає ту сорочку, підперізується, бо не розуміє, чому вона така широка, і крокує по асфальту. Та навіть по Хрещатику! В білизні… Бо не знає, що в такому наряді можна вийти тільки пізно ввечері, на Йвана Купала, й лише дівчатам…

    — А представлені на виставці ляльки є зразком того, як правильно носити український одяг?

    — Так, розуміння костюма передається в проекті «Ляльки в українському народному вбранні». Ця робота почалася ще 1998 року. Мене запросили на громадських засадах брати участь у науково-методичній раді «Іграшка» при Міністерстві освіти і науки. Ця рада партнерів-фахівців розглядала і впроваджувала зразки еталонів у виробництво різних іграшок. Тоді й захотілося цим зайнятися, бо в Україні немає ляльок у народному вбранні — на жаль. Колись вони були, ще за Радянського Союзу, але ігрові, в стилізованому одязі. Ці ж ляльки, що на виставці, — колекційні, ними не граються. Але ми хотіли, зробивши їх, показати багатий, різноманітний наш костюм. На одній з виставок почув, приміром, розмову двох жінок: «Слухай, то це ж можна собі таку сорочку вишити!» Тобто ми ту сорочку, що на ляльці, вишили з дорослої, а вона хоче все повернути. Зрозуміло, що тут є певна генералізація — узагальнення, але на цих ляльках все вишито і зшито вручну — так, як це має бути і в дорослому варіанті. Поясний одяг, нагрудний, прикраси, головні убори, взуття. Тобто тут немає імітації. Лялька у три з половиною рази менша за людину. Вона вражає, дає змогу побачити образ, цілісність того чи того регіону і на неї можна посилатися, щоб відтворювати костюм тієї чи тієї місцевості, тому що нині ця потреба нагальна. Багато хто повертається до коренів своїх предків, а народні твори — це популяризація народу.

    Євдокія ТЮТЮННИК, «Урядовий кур’єр»

    ДОСЬЄ «УК»

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.6/5, базується на 12 голосах.
    Юридичні новини
      В МВФ призвали Украину повысить ...

      В МВФ призвали Украину повысить тарифы в нефтегазовом секторе Украине следует повысить тарифы в нефтегазовом секторе. Об этом на Международном инвестиционном форуме в Киеве заявил постоянный представитель МВФ на Украине Жером Ваше.

      На Дніпропетровщині пройшла акція ...

      На Дніпропетровщині пройшла акція «Стань помітним у темряві – врятуй своє життя!» З метою розяснення маленьким пішоходам та їх батькам правила поведінки на дорозі в темну пору доби, працівники сектору профілактичної роботи відділу ДАІ з обслуговування міста Кривий Ріг провели ...

      Найголовніше навчити дітей дотримуватися ...

      Найголовніше навчити дітей дотримуватися Правил дорожнього руху і використовувати світловідбиваючі елементи В Управлінні Державтоінспекції Миколаївської області відбулася прес-конференція на тему Стан аварійності за участю, з вини дітей і пішоходів.

    Це буде Вам цікаво:

    Державтоінспекція України не буде приймати участь у процедурі державного технічного огляду

    Позиція ДАІ у цьому питанні однозначна: Державна автомобільна інспекція не повинна мати ніякого відношення безпосередньо до процедури проходження техогляду.

    Украинские нотариусы отмечают День нотариата

    Сегодня все украинские нотариусы отмечают свой профессиональным праздник – День нотариата, который в этом году на Украине празднуется в четвертый раз.

    Верховный суд Канады снял ограничения на занятие проституцией в стране

    Верховный суд Канады прекратил действие трех законов, ограничивавших занятие проституцией, сообщает CTV News.

    Контакти

    (044)

       Якщо Ви потребуєте допомоги юриста, кваліфікованого адвоката, чи будь-якої юридичної послуги, зателефонуйте до нас за вищевказаним телефоном; ми зробимо все можливе, щоб Вам допомогти!

       Або, якщо у Вас немає змоги зв'язатись із нами, заповніть форму нижче і ми Вам зателефонуємо:

    Наші Послуги

    Юридичні консультації
    Безкоштовна і на платній основі допомога юристів по Україні
    Послуги в суді
    Представництво інтересів клієнтів у суді, складання процесуальних документів
    Адвокат із карних справ
    Допомога адвоката у кримінальних справах, участь у допитах
    Послуги сімейного адвоката
    Юрист по сімейним питанням надасть повний спектр послуг
    Юридична допомога
    Консультації від юристів по питанням будь-якої складності
    Спадкові справи
    Оформлення спадщини, поновлення строків на спадок, спадкування через суд
    Реєстрація підприємств
    Реєстрація ТОВ, ПП та ліквідація ФОП, послуги для бізнесу
    Юридична адреса
    Юридичні адреси у всіх районах Києва та у містах області
    Адвокат у кримінальній справі
    Адвокат надасть послуги із кримінального права за помірну ціну у всіх областях України
    Сімейний адвокат
    Спадщина, розлучення, розподіл майна, місцепроживання дитини
    Автоадвокат
    Захист автовласників, допомога юриста та адвоката по ДТП, судові спори зі страховою компанією, відшкодування збитків, послуги автоексперта

    Наші Вакансії

    Вакансія юриста
    Вільні вакансії на посади молодшого юриста та юриста в юридичній компанії

    Суди Києва

    Голосіївський районний суд
    Голосіївський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Дарницкий районний суд
    Дарницкий суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Деснянский районний суд
    Деснянский суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Дніпровский районний суд
    Дніпровский суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Оболонський районний суд
    Оболонський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Печерський районний суд
    Печерський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Подільський районний суд
    Подільський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Святошинський районний суд
    Святошинський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Солом'янський районний суд
    Солом'янський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Шевченківський районний суд
    Шевченківський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    35cb4f48bd529bcedde62c8e21cb9aaa