Федір Голофаєв з Алчевська зібрав понад 50 тисяч листівок, в яких — життя рідної країни
Коротке, але не таке тривожне, як телеграма, і водночас святкове повідомлення рідним — ось що таке листівка, на думку Федора Голофаєва з Алчевська. Сам він почав старанно — по листівці щодня! — відправляти кореспонденцію батькам з 1963 року. Саме влітку того року його прийняли на навчання до Київського інституту фізичної культури. В кіоску на вулиці Червоноармійській купив листівку із зображенням Хрещатика і написав: «Любі тато і мама, у мене все добре». Учіться, нинішні студенти!
Без цензури
Тим, що сам став вести своєрідний щоденник за допомогою поштових листівок, Федір зобов’язаний прикладу дядька-фронтовика. Тільки-но війська Червоної армії під час Великої Вітчизняної війни подолали німецький кордон, Олександр Васильович Голофаєв став щодня посилати дружині Кілічці дивовижні для радянської людини ошатні картки з янголятами й купідонами, срібними та золоченими вензелями.
«Він навмисно посилав тільки листівки. Тоді ж цензура сильна була, багато чого з того, що відбувалося, близьким не напишеш», — пояснює Федір Федорович.
Писав дядько рідним і про те, що дотримав «обіцянки бити фашистську гадину в її лігві», і про те, щоб відстояли в церкві канун Миколі Угоднику, аби допоміг повернутися додому. «І нехай читають про це всі, навіть цензура!» —— написано в листівці.
В мемуарах генералів того часу не знайдеш оповідань про набожність радянського солдата. Як не знайти там відомостей і про ошатні листівки з Німеччини. Та, виявляється, люди їх навіть міняли на картоплю й хліб. Ось як хотілося краси!
Листівки здатні розповісти про історію країни. Фото автора
Усмішка Гагаріна
Дві найчисленніші збірки колекціонера — новорічні листівки (понад дві тисячі штук) і олімпійські 1980 року.
За новорічними листівками можна «читати» біографію країни. З одної усміхається перший космонавт Юрій Гагарін. На іншій вирушає на космодром ракета з написом «На Місяць». На третій — хлопчаки в скафандрах прикрашають зоряну ялинку, верхівка якої увінчана «Державним знаком якості». Листівка видана 14 грудня 1966, до нового 1967-го. Саме в 1967-му введуть у СРСР державний знак якості, призначений для маркування товарів.
Але найдорожча серцю колекціонера тема спорту. Тут і повний склад кращих хокейних і футбольних клубів (є раритетні — «Команда «Шахтар» з Донецька — володар Кубка Радянського Союзу з футболу, 1961 рік»; і всі фото членів команди), жартівливі («Будьте певні, тату й мамо, що візьмуть мене в «Динамо». Художник Кобзєв), присвячені XXII Олімпійським іграм у Москві. Тисяча з них ще й відзначена олімпійським штемпелем! Як відомо, печатка спецпогашення «живе» лише один день, тож усмішка знаменитого олімпійського ведмедика вкупі з такою печаткою нині роблять ці листівки унікальними.
«Ось якби організували якийсь конкурс, де призом була б поїздка на олімпіаду в Сочі — все віддав би!» — мріє колекціонер.
Федір Голофаєв розробив власну листівку
Вічний двигун
Саме так називають Федора Федоровича в Алчевську. Колишній організатор системи фізичного виховання в місті Голофаєв як декан факультету оздоровлення веде заняття в місцевому Університеті третього покоління.
Сучасні листівки не шанує — мовляв, хоч і яскраві, але якісь безликі, бездушні, тож придумав уже дві власні. Одна присвячена минулому ювілею колекціонера, інша — присвячена власній книжці «Історія спорту міста Алчевська». Книжка зверстана й чекає своєї публікації. І листівка — разом із нею.
