Обличчя Києва істотно спотворює несанкціоноване засилля кіосків та інших незугарних торговельних об’єктів
Недаремно кажуть, що весна загострює людські почуття. Та не лише позитивні, радісні, а зокрема й таке, як відраза до незугарної довколишньої картини, яку щодень спостерігають городяни та гості нашої столиці. Маємо на увазі брудне рукотворне «павутиння» з різношерстих яток, яким обплетені київські зупинки міського транспорту, виходи зі станцій метро, площі, вулиці й прибудинкові території, об’єкти соціально-культурного призначення тощо.
Той, хто недавно приїхав до столиці, щонайменше гадає, що так було завжди. Хто рідко виїздить у відрядження, думає, що такий безлад характерний для всіх українських міст. А ті, хто не має часу і коштів на закордонні вояжі, упевнені: кіоскоманія — всесвітня пошесть.
Та помиляються і перші, і другі з третіми. Рундуки в Київ масово прийшли на зміну торгівлі «з асфальту» не так давно, трохи більш як 10 років тому. Стверджують, що сьогодні їх понад 24 тисячі, хоча в 2005-му було менше чотирьох тисяч. Скільки з-поміж них несанкціонованих, залишається загадкою. Як, утім, глибоко таємна і сума коштів, що крутиться в цьому, не побоїмося такого слова, нелегальному бізнесі. Подейкують, що річний оборот такої «малої» торгівлі може сягати майже 19 мільярдів гривень. А копійчані податки з нього збирають за принципом «як мертвому припарка».
На щастя, моді на це суспільне зло не піддалися, до честі їхніх очільників і громад, у Харкові, Дніпропетровську, Сумах та деяких інших українських містах. А щодо столиць європейських держав, то тамтешнім архітекторам і в кошмарних снах не насниться ноу-хау їхніх київських колег: назвати недолугий кіоск хоча й малою, проте «архітектурною формою».
«Дуже вдячні «Урядовому кур’єру» за публікацію «Вузенька стежина до пам’яті. Чи обірветься?!» від 8. 02. 2013 р. №26, в якій порушується проблема збереження та гідного поціновування пам’яток Великої Вітчизняної війни.
«Дуже вдячні «Урядовому кур’єру» за публікацію «Вузенька стежина до пам’яті. Чи обірветься?!» від 8. 02. 2013 р. №26, в якій порушується проблема збереження та гідного поціновування пам’яток Великої Вітчизняної війни.
Наближається знаменна дата для українського народу — 68-а річниця Перемоги над фашизмом. Проте це не лише День Перемоги, а й День Пам’яті загиблих у роки війни. На жаль, як і у вашій публікації, не всі й не всюди пам’ятають про страхіття, скоєні фашизмом на нашій землі, мільйони полеглих солдатів та мирних жителів, про необхідність вшанування їхньої пам’яті.
Наближається знаменна дата для українського народу — 68-а річниця Перемоги над фашизмом. Проте це не лише День Перемоги, а й День Пам’яті загиблих у роки війни. На жаль, як і у вашій публікації, не всі й не всюди пам’ятають про страхіття, скоєні фашизмом на нашій землі, мільйони полеглих солдатів та мирних жителів, про необхідність вшанування їхньої пам’яті.
Гірко і нам, дарничанам. На вулиці Привокзальній, 3, поблизу будівлі залізничної станції «Дарниця», в невеликому сквері розташована братська могила, де поховано солдатів, офіцерів та мирне населення, які загинули під час бомбардування фашистською авіацією військових ешелонів радянських військ.
Гірко і нам, дарничанам. На вулиці Привокзальній, 3, поблизу будівлі залізничної станції «Дарниця», в невеликому сквері розташована братська могила, де поховано солдатів, офіцерів та мирне населення, які загинули під час бомбардування фашистською авіацією військових ешелонів радянських військ.
Хоч як гірко про це писати, та наприкінці 2011 року біля братської могили встановили МАФ «Мобілочка». Розцінюємо це як підлість, блюзнірство, наругу над пам’яттю загиблих. Безневинним жертвам потрібен спокій, повага, і аж ніяк не соте чи тисячне торговище, яких у нас і так через край. Його слід негайно прибрати. Сподіваємося на вашу допомогу.
Хоч як гірко про це писати, та наприкінці 2011 року біля братської могили встановили МАФ «Мобілочка». Розцінюємо це як підлість, блюзнірство, наругу над пам’яттю загиблих. Безневинним жертвам потрібен спокій, повага, і аж ніяк не соте чи тисячне торговище, яких у нас і так через край. Його слід негайно прибрати. Сподіваємося на вашу допомогу.
З повагою, жителі Дарниці В. Поцелуйко, В. Люлька, М. Романенко, В. Малінкова, В. Воронін».
Замахнулися на святе
Як бачимо, МАФи, точніше, їхні зазвичай таємні власники вже замахнулися на святе — територію братської могили, про що з гіркотою пишуть у листі наші читачі. «Хатинка» з назвою тимчасова(?) споруда — павільйон «Мобілочка» у парку «Привокзальний», як і все, непевне, з’явилася в темну пору доби. За скаргою небайдужої громадськості на Хрещатик, 36, і за дорученням тодішнього першого заступника голови Київміськдержадміністрації О. Мазурчука головне управління контролю за благоустроєм 15.08.2012 року перевірило правомірність її розміщення.
Як зазначено в листі першого заступника начальника цього управління від 30.08.2012 р. на ім’я голови Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації С. Вітковського, за результатом перевірки власникові тимчасової споруди внесено припис з вимогою надати проектно-дозвільну документацію, а в разі її відсутності — демонтувати тимчасову споруду, відновивши благоустрій.
Певна річ, ніхто жодної дозвільної документації не подав, тож, відповідно до розпорядження міськдержадміністрації, міська влада порекомендувала районній включити павільйон «Мобілочка» (вул. Привокзальна, 3), встановлений без відповідної дозвільної документації, до списку на демонтаж для подальшої передачі на розгляд Комісії з питань впорядкування МАФів на території столиці. Вочевидь, члени згаданої комісії не даремно хліб їдять: вже 3.10. 2012 р. з’ясувалося, що павільйон «Мобілочка» — насправді торгове місце №904 загальною площею 21 квадратний метр і його власник має договір оренди, який щомісяця укладає із представником КП «Київські ринки». І справа зайшла у глухий кут.
Пам’ять про жертви Другої Світової потрібна не мертвим, вона необхідна живим. Фото Володимира ЗAЇКИ
Пусти свиню під стіл…
Допоки ми з’ясовували, звідки ростуть ноги в цій історії, довкола парку «Привокзальний», де розташована зокрема і братська могила жертв минулої війни, ще й з’явився… дерев’яний паркан.
Розповідає в. о. начальника відділу з контролю за благоустроєм Дарницької в місті Києві райдержадміністрації Анатолій Бобровський:
— До нас надійшли скарги жителів району та лист директора комунального підприємства управління зеленими насадженнями Дарницького району про те, що невідомі особи розпочали зводити паркан довкола парку «Привокзальний». Наші фахівці безвідкладно виїхали на місце, та встановити відповідальних фізичних чи юридичних осіб, причетних до такого самовільного неподобства, не вдалося. Ми повідомили про ситуацію начальнику райвідділу міліції А. Шевченку та заступнику прокурора Дарницького району С. Шепілю. Оскільки достеменно господарів не знайшли і ніхто не надав до райдержадміністрації проектно-дозвільної документації на проведення згаданих вище робіт, наш відділ видав припис управлінню зелених насаджень як балансоутримувачу території парку, демонтувати дерев’яний паркан. Зазначу, що це зроблено у вівторок, 9 квітня.
Щодо «Мобілочки», яка присусідилася до братської могили, осквернивши пам’ять про загиблих, то її демонтаж, як відомо, — це компетенція місцевих органів влади.
Від редакції. Як поінформували нашого кореспондента в Дарницькій районній в місті Києві державній адміністрації, порушене читачами «Урядового кур’єра» питання тут тримають на контролі.
Оскільки термін дії угоди про оренду торгового місця №904 (павільйон «Мобілочка») за адресою Київ, вул. Привокзальна, 3, із комунальним підприємством «Київські ринки» добіг кінця, то районний відділ контролю за благоустроєм вручив власнику цього МАФу припис на добровільний демонтаж кіоску власними силами. У разі невиконання припису МАФ демонтують.
Водночас нас завірили, що до чергової річниці Великої Перемоги парк «Привокзальний» не лише звільнять від незугарних «архітектурних форм», а й належним чином облаштують братську могилу, де покояться останки безневинних жертв Другої Світової, зокрема й жителів Дарниці. І в поминальні дні сюди можна буде прийти з квітами і поклонитися пам’яті загиблих.
