В Очаківському районі знайдено три монети часів Золотої Орди та одну — Трапезундської імперії
Нещодавно миколаївські археологи відкрили чергову історичну загадку. На території Очаківського району вони виявили багатошаровий пам’ятник, верхній шар якого належить до періоду Золотої Орди та Генуезьких італійських колоній. Несподіваним відкриття виявилося з кількох причин. По-перше, ця територія була позначена на археологічній карті області як пам’ятка античності. Її не розглядали як середньовічну пам’ятку. Втім, на цю можливість вказували викладачі історії середніх віків Миколаївського університету.
— Ми з колегами проїжджали мимо місця майбутніх відкриттів, — розповів старший викладач Інституту історії і права МДУ імені В. Сухомлинського Олександр Смирнов, — і побачили розкопані ділянки. З’ясувалося, що тут уже орудували «чорні археологи». Вони перекопали 98% площі дитинця і всього посаду. Тож свої роботи ми проводили вже після «першовідкривачів».
Археологи склали відповідні акти, після чого вирішили самі дослідити територію. І, хоча це була не спеціальна експедиція, а просто розвідка, вдалося віднайти унікальні свідчення епохи Середньовіччя. Зокрема, виявилося, що поблизу одного із сіл Очаківського району містилася фортеця або поселення часів Золотої Орди, а пізніше — замок Леріче, який відійшов генуезьким купцям. Потім якийсь час він входив до складу земель молдавських правителів. А коли на цю причорноморську землю прийшла Османська імперія, замок був знищений. Турки побудували свою цитадель Ачі-Кале (сучасний Очаків).
Утім, золотоординці та італійці залишили після свого перебування чимало цікавого. Миколаївські дослідники виявили землянку 13 століття нашої ери, посуд, візантійські амфори. І головне, ті артефакти, заради яких і копають грабіжники, — монети. Причому — зі срібла.
Три монети відносять до часу розпаду Золотої Орди, які умовно назвали за іменами татарських ханів, у роки правління яких ці грошові знаки перебували в обігу, — «Саїд» та «Кічі Мухаммед». Але особливий інтерес становить четверта монета — «трапезунд», монета Трапезундської держави в Малій Азії. Саме вона свідчить про налагоджені торговельні зв’язки Північного Причорномор’я.
