Хоча закон про електронні гроші вже діє, треба дочекатися підзаконних актів, які розставлять усі крапки над «і»
Електронним грошам в Україні нарешті ввімкнули «зелене світло». 12 жовтня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків». Як зазначають експерти, треба чекати кардинальних змін платіжного ринку країни. Адже завдяки цьому документу пересічні українці зможуть по-справжньому пізнати всі переваги електронних розрахунків, як кажуть, не виходячи з дому, а лише користуючись своїм персональним комп’ютером.
Тепер справа за фінансовимрегулятором
Яких позитивів і негативів слід чекати фізособам? Як швидко приживуться електронні розрахунки в Україні?
Як уже писав «УК», нам треба схвалювати електронні платежі, бо в західних країнах (та навіть і у багатьох східних, не таких уже й багатих) показники використання готівки достатньо невисокі — від 5 до 20%. Решта — електронні розрахунки. В Україні ж навпаки: понад 80% усіх грошових перерахувань і покупок припадає саме на паперові купюри. А це гальмо прогресу і легка «приманка» для проявів корупції. Та й це не дуже зручно, особливо при перевезенні великих сум.
Утім, механізм упровадження систем електронних грошей, як зазначено у законі, має розробити Нацбанк протягом трьох місяців із дня набрання чинності документа. Тому поки що зарано говорити, приміром, які банки стануть емітентами впровадження електронних грошей. Крім того, нині законом не визначено й кілька інших важливих і болючих питань. Приміром, на яку суму пересічні українці зможуть купувати дорогі речі за готівку, а які покупки здійснюватимуть лише завдяки електронним платежам. Це стосується насамперед об’єктів нерухомості, автівок, дорогої побутової техніки тощо.
В Україні на електронні платежі приходиться близько 20%грошових перерахувань. Фото Володимира ЗAЇКИ
Електронний гаманець — щастя грошового творець
Для накопичення інтернет-грошей будь-яка фізособа зможе створити свій так званий електронний гаманець, який і зберігатиме її реальні, але вже не паперові, гроші в Інтернеті.
Як зазначає незалежний фінансовий консультант Андрій Панченко, сплата електронними грошима проходить практично миттєво. «Тобто ви пройшли відповідну авторизацію, натиснули кнопку «Сплатити», ввели захисні цифри — і ваш переказ «пішов» куди треба. Звісно, друга за важливістю перевага електронних грошей — економія. Перекази у такому вигляді відбуваються із мінімальною комісією. Додайте до цього те, що такі дії анонімні. Є лише номер вашого гаманця, і піддивитися суму, яка накопичена на ньому, не можливо. І нарешті, такі перекази ви можете робити у будь-який час доби, сім днів на тиждень», — зауважує він.
А сплачувати можна практично за всіма рахунками: товари в онлайн-магазинах, комунальні платежі, страховку, банківські кредити, штрафи й різні збори тощо.
Можна додати до цього те, що електронні гроші неможливо порвати чи випрати, їх не треба носити з собою, побоюючись, що поцуплять у транспорті. Крім того, вони мають неабияку перевагу перед платіжними картками. Так, останні можна легко втратити, або їх можуть вкрасти. Та це не можливо зробити з накопиченнями, покладеними в електронну кишеню. Втратити їх можна лише тоді, якщо якийсь «зловмисник» дізнається пароль до Інтернет-схрону.
Водночас член ради Незалежної асоціації банків України Віктор Лисицький не вірить, що електронні гроші стануть швидко популярними у нас при розрахунках. «Згадайте, скільки років знадобилося, щоби населення та й підприємці відчули перевагу дії платіжних карток. Я й надалі намагатимуся користуватися останніми. Я до них звик. Можливо, буде створено систему використання електронних грошей через Інтернет-банкінг. Однак, додам, що я противник того, щоб емітентами таких коштів ставали комерційні фінансові установи. Цим повинен займатися лише Нацбанк», — зауважує він.
Утім, варто сказати й про недоліки електронних грошей. За словами А. Панченка, одним із них є те, що не завжди буде гарантія обміну цих коштів на тверду валюту. «Головний фінансовий регулятор країни може все ретельно розписати у своїх нормативно-правових актах, а може й не розписати. Крім того, устаткування для зберігання таких грошей коштує дуже дорого. Зауважте і таке: якщо електронний носій пошкоджено, то повернути з нього кошти буде важко, а іноді просто неможливо. Теоретично немає ніякої гарантії, що ніхто не зламає ваш електронний гаманець. Ну і, звісно, користуватися такими коштами при дрібних взаєморозрахунках неможливо», — констатує він.
