КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1870/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"09" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.,
Суддів: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
03.06.2011 року ОСОБА_3 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2011 року позов задоволено за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 в подальшому.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію у відповідача та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Всупереч ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, колегія суддів вважає, що відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є дитиною війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення з відміткою про присвоєння статусу «Дитина війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При виплаті позивачу вказаної соціальної пільги, відповідач в порушення вимог законодавства керувався Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.
Таким чином, відповідачем не правомірно виплачувалося щомісячне підвищення до пенсії позивача в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно визначив період, за який необхідно проводити такий перерахунок.
Так, вирішуючи питання про те, з якого часу позивачу слід здійснити перерахунок пенсії, колегія суддів виходить з того, що позивач звернувся до суду з позовом 03.06.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки суд першої інстанції не застосував наслідки, передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України, а підстав для поновлення строку звернення не вбачається, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 02 січня 2011 року підлягають залишенню без розгляду, а вимоги позивача за період з 03 січня 2011 року по 03 червня 2011 року підлягають до задоволення.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2011 року -задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2011 року -в частині «зобов'язання УПФУ в Вишгородському районі Київської області здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячну доплату до пенсії відповідно до ст.. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 02.01.2011 рік та за період з 04.06.2011 року в подальшому» - скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2011 року -в частині задоволення позовних вимог за період з 03 січня 2011 року по 03 червня 2011 рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
