донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.01.2013 р. справа №5006/20/59пд/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А.від позивача:Берковська С.Ю. - дов. №б/н від 27.04.2012р.від відповідача:не з»явивсявід третьої особи:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької областівід19.09.2012 рокуу справі№ 5006/20/59пд/2012 (суддя Огороднік Д.М.)за позовомКомунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, м.Краматорськ Донецької області до відповідача Приватного підприємтсва «Стожари», м.Краматорськ Донецької областіза участю третьої особи Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської радипро зобов»язання укласти договірВСТАНОВИВ:
У 2012 році Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, м.Краматорськ Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Стожари», м.Краматорськ Донецької області про зобов»язання укласти договір.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.09.12р. у позовних вимогах Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, м.Краматорськ Донецької області було відмовлено.
Позивач, Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, м.Краматорськ Донеццької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд, рішення господарського суду Донецької області від 19.09.12р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача та третя особа до судового засідання апеляційної інстанції не з»явлися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, неявка без поважних причин у судове засідання сторін та третьої особи не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку
Представник позивача у судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду, відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом за захистом своїх прав відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України, а саме, зобов»язати відповідача укласти договір на постачання теплової енергії та горячої води.
Позивачем надано витяг з ЄДРПОУ станом на 13.08.2012р., з якого вбачається, що відповідач знаходиться за адресою: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Рум»янцева,33, але фактичне його місцезнаходження: м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 8.
Листом від 28.02.2012 комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" м.Краматорська повідомило позивача про те, що згідно даних БТІ за Приватним підприємством "Стожари" зареєстровано право власності на нежиле приміщення, загальною площею 159,0 кв.м. по вул. Рум'янцева, 33 в м. Краматорськ на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 21.08.2001 нотаріусом.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідач як власник нежитлового приміщення загальною площею 159,0 кв.м. по вул. Рум'янцева, 33 в м. Краматорськ є споживачем теплової енергії та зобов'язаний укласти договір купівлі - продажу (постачання) теплової енергії №58 від 01.03.2012 з позивачем
Загальний порядок укладення господарських договорів передбачений ст.ст. 179-181 Господарського кодексу України.
При цьому, ч. 3, 7 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За приписами ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Статтею 187 Господарського кодексу України спори встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено поняття споживач як фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
В матеріалах справи відсутні докази надсилання супровідного листа на адресу відповідача проекту договору купівлі-продажу теплової енергії №58 від 01.03.2012р. з додатками, у зв»язку з чим, позивачем порушено порядок укладання господарських договорів, передбачений ст.ст. 180, 181, 184 Господарського кодексу України, про що у відповідача не було можливості розглянути даний проект.
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження надіслання спірного проекту договору відповідачу на адресу 84333 м.Краматорськ, вул. Рум'янцева, 33 а також на адресу: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 8, суд прийшов до висновку про те, що позивачем порушений порядок укладення господарських договорів, встановлений статтями 180, 181, 184 Господарського кодексу України, що позбавило відповідача в установленому порядку розглянути проект договору, внести відповідні зауваження та укласти договір.
Згідно з п. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно статті 3 Закону України "Про теплопостачання", відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. ст. 19, 24 Закону України "Про теплопостачання", теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, а одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією. Також ст. 25 Закону зазначено, що теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання", споживач теплової енергії це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються "Правилами користування тепловою енергією" (далі Правила), затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198. Правила є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями.
Так, відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.
У розумінні наведених норм, необхідною умовою для зобов'язання відповідача до укладення договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді є встановлений судом факту постачання теплопостачальною організацією теплової енергії відповідачу та споживання її останнім.
Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності та проаналізувавши норми чинного законодавства щодо укладення договорів, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не надано жодних доказів факту постачання саме відповідачу теплової енергії, не надано належних доказів наявності в приміщенні відповідача системи теплопостачання приєднаної до центральної системи теплопостачання, належних доказів технічної можливості здійснення позивачем постачання теплової енергії окремо до приміщень відповідача враховуючи, що приміщення відповідача знаходяться в жилому будинку. В матеріалах справи наявний акт на включення системи опалення в будинку за адресою: м.Краматорськ, вул. Рум'янцева, 33. Також, в матеріалах справи наявний акт від 03.07.2012 про те, що інспектор Краматорської тепломережі здійснив вихід з метою обстеження споживачів теплової енергії до жилого будинку №33 по вул. Рум'янцева. У вказаному акті встановлено, що в даному будинку знаходиться приміщення, що належить відповідачу на 1 поверсі, приміщення закрито, відповідач отримує теплову енергію від домової розв'язки, відключення системи опалення не здійснював. Крім того, за актом № 5 від 03.07.2012р. зазначено іншу юридичну особу, а саме, Приватне підприємство «Ладіс» та визначено його місцезнаходження, а також, не вказано загальну площу, яку він займає.
Позивачем не надао обгрунтованого розрахунку та не визначено об»єми вищевказаних суб»єктів господарювання, за якими повинно бути укладено договір.
Колегія апеляційної інстанціїї вважає, що судом першої інстанції правомірно не прийнято акт від 03.07.2012 в якості належного доказу, оскільки у приміщенні, що належить відповідачу обстеження зроблено не було.
Таким чином, судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2012 року у справі №5006/20/59пд/2012, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа», Краматорської міської ради, м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2012 року у справі №5006/20/59пд/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2012 року у справі №5006/20/59пд/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді О.В.Стойка
Т.А. Шевкова
