КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-610/11 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
УХВАЛА
Іменем України
18 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 02 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 02 лютого 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 1832 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання доплати громадянам, які проживають на території зони посиленого радіологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, встановленому ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та відповідно до ст. 6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім цього, позивач має статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, є непрацюючим пенсіонером, та відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4-ї категорії, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком та на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач здійснював позивачу зазначені вище соціальні виплати відповідно до постанов Кабміну України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. ст. 39, 51 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не в повному обсязі виконав покладений на нього обов'язок по нарахуванню та виплаті вищевказаних соціальних пільг, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог зазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06 липня 2011 року.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1832, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської областізалишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 02 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.О.Беспалов
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Беспалов О.О.
