АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/967/14 Головуючий в 1 інстанції Лукінова К.С.
Справа № 2-207/11
Категорія - 20 Доповідач - Кочкова Н.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Слоквенка Г.П., Максюти Ж.І.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
7 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, обґрунтування якого посилалась на те, що 20 січня 2011 року між нею та відповідачем у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: 69/100 частин нежитлової будівлі (автозаправочний комплекс), а саме: А-1 нежитлова будівля (автозаправна станція), Б-1 вбиральня, №1 навіс, №2 місткості для ПММ, №3 огорожа, І вимощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_2. Вона сплатила відповідачу повну вартість нерухомого майна, а відповідач зобов'язався після проведення повного розрахунку засвідчити договір нотаріально протягом 14 днів, однак, у подальшому відмовився це зробити зв'язку з зайнятістю. Позивачка просила визнати дійсним вказаний договір купівлі-продажу та визнати право власності на зазначене нерухоме майно (а.с.3-4).
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: визнано дійсним договір купівлі-продажу від 20 січня 2011 року та визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: 69/100 частин нежитлової будівлі (автозаправочний комплекс), а саме: А-1 нежитлова будівля (автозаправна станція), Б-1 вбиральня, №1 навіс, №2 місткості для ПММ, №3 огорожа, І вимощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 24).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який є власником спірного нерухомого майна на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2011 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову (а.с. 26-28).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що 20 січня 2011 року у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 нерухоме майно - 69/100 частини нежитлової будівлі (автозаправочний комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; оплата вартості здійснюється ОСОБА_1 під час підписання цього договору шляхом передачі коштів у розмірі 5000 грн. (а.с. 8,9). Згідно свідоцтва про право власності, витягу про реєстрацію права власності, нерухоме майно належить та зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 10-15).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на ст. 220 ЦК України та виходив із того, що позивачка повністю сплатила вартість нежитлової будівлі, а відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а тому є всі правові підстави для визнання договору дійсним.
Однак, із вказаними висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, і не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 роз'яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Статтею 657 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Судом не було враховано, що однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину, чого судом першої інстанції у справі встановлено не було, зокрема в матеріалах справи відсутні докази ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду на підставі п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2011 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі дійсним та визнання права власності - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді:
