КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15765/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.03.2011 року позовні вимоги задоволено.
Крім того, постанову допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися відповідно до мінімальної пенсії за віком.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач має статус дитини війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідач здійснює такі виплати у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не приписами постанови Уряду.
Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.
Разом з тим, при винесенні рішення, судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.
Оскільки судом першої інстанції не було зазначено межі суми стягнення, що визначені законом, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 167, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області - задовольнити частково.
Абзац п"ятий резолютивної частини постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.03.2011 року - змінити, виклавши його наступним чином:
"Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць".
В іншій частині постанову - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
