АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження 11- сс/774/268/14 Слідчий суддя - Католікян М.О.
Категорія: ст. 304 КПК України Суддя - доповідач - Джерелейко О.Є.
УХВАЛА
Іменем України
05 березня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Судді-доповідача - Джерелейко О.Є.,
суддів: Деркач Н.М., Тарабана Є.О.,
за участю :
секретаря судового засідання Звягіної Е.В.,
прокурора Ботнара А.В.,
представника Публічного акціонерного
товариства «ДОПАС» Шульженко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою директора Публічного акціонерного товариства «ДОПАС» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2014 року,-
встановила:
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2014 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства «ДОПАС» на постанову слідчого про відмову у задоволенні заяви про повернення вилучених під час обшуку документів.
Мотивуючи прийняте рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою, слідчий суддя в постановленій ухвалі вказав на те, що зазначене рішення слідчого не підлягає оскарженню під час досудового розслідування відповідно до вимог ст. 303 КПК України.
Не погоджуючись із висновками слідчого судді, представник Публічного акціонерного товариства «ДОПАС» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову слідчого від 14 січня 2014 року та зобов'язати його повернути тимчасово вилучене майно (документи) .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник Публічного акціонерного товариства «ДОПАС» посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, оскільки слідчим суддею не взято до уваги те, що в ході проведення обшуку були вилучені документи, які не входили до переліку документів, що зазначений в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому вважаються тимчасово вилученим майном. Проведення обшуку відбувалося з порушенням кримінального процесуального закону, що тягне недійсність проведеної процесуальної дії.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи представника Публічного акціонерного товариства «ДОПАС», який вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони знайшли своє підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.
Зі змісту ч. 4 ст. 304 КПК України слідує, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні володільцем тимчасово вилученого майна, зокрема, може бути оскаржено бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
За змістом ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України, у разі скасування арешту.
Слідчий суддя суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що у поданій до суду скарзі директором Публічного акціонерного товариства «ДОПАС» ОСОБА_3 фактично оскаржується рішення слідчого про відмову у задоволенні заяви про повернення вилучених під час обшуку документів, що не підпадає під перелік дій (бездіяльності) та рішень, які можуть бути оскаржені відповідно до вимог ч.1 ст.303 КПК України.
Однак з такими висновками слідчого судді колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, оскільки вони не відповідають вимогам КПК України, а тому у відповідності до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України є підстави для скасування ухвали слідчого судді.
Як вбачається з наданих матеріалів, директор Публічного акціонерного товариства «ДОПАС» ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції скаргу на бездіяльність слідчого ЛВ на ст. Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, в якій просив задовольнити скаргу і зобов'язати слідчого ЛВ на ст. Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці повернути тимчасово вилучене під час обшуку майно-документи.
В обґрунтування скарги зазначив, що під час проведення обшуку в товаристві було вилучено документи, які не охоплюються наданим дозволом згідно ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2013 року.
Згідно із вимогами ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч.1 ст.167 КПК України).
Однак слідчий суддя не звернув уваги на вимоги скарги, що стосуються повернення тимчасово вилученого майна, а тому відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України така бездіяльність слідчого може бути оскаржена на досудовому провадженні до слідчого судді.
Окрім того, в скарзі, поданій до суду першої інстанції, вказано щодо незастосування арешту до тимчасово вилученого майна.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено, що передбачено вимогами ч.5 ст.171 КПК України.
Згідно із вимогами п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого чи прокурора, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов»язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, слідчим суддею зроблено помилковий висновок, що скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Оцінка наданим Публічним акціонерним товариством «ДОПАС» матеріалам та доводам, викладеним у скарзі, а також мотивам, викладеним у постанові слідчого, має бути надана слідчим суддею під час розгляду скарги по суті.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне задовольнити частково вимоги апеляційної скарги директора Публічного акціонерного товариства «ДОПАС» ОСОБА_3, скасувавши ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2014 року та матеріали за скаргою стосовно неповернення тимчасово вилученого майна направити до суду першої інстанції для здійснення судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу директора Публічного акціонерного товариства «ДОПАС» ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2014 року,- скасувати, направивши матеріали за скаргою до суду першої інстанції для здійснення судового розгляду .
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області:
