АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/7262/13 Головуючий 1 інстанції - Янжула С.А.
Справа № 186/479/13-ц Доповідач - Лаченкова О.В.
Категорія - 27
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Лаченкової О.В.
суддів Варенко О.П., Григорченка Е.І.
при секретарі Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, але з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможна.
У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.
При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, що 04 вересня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №PVE0RX00470064, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 3 025,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04 вересня 2008 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) складає між ним та позивачем Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат, згідно Умов.
Відповідно ст.259 ЦК України договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за договором в тривалістю 5 років.
Згідно з п.2.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) кредит наданий шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству. Для виконання даного договору Банк відкриває Позичальнику рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та іншим платежам. Відповідно до п.п.3.2.1-3.2.4 Умов надання споживчого кредиту відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки, винагороду.
У відповідності до заяви Позичальник повинен щомісяця в період сплати, за який приймається період з 21 по 26 число кожного місяця надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 209,18 грн. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається з із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»).
Також п.3.2.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) передбачено, що позичальник доручає Банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту або у валюті, відмінної від валюти Кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у Кредит, у межах сум, які підлягають сплаті Банку за Заявою та цими Умовами, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання).
Відповідач не виконував умов договору і відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28 січня 2013 року має заборгованість - 34 479,08 грн., яка складається з наступного: 3 025,00 грн. - заборгованість за кредитом; 12164,02 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 1 431,53 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 15740,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1618,05 грн. - штраф (процентна складова);
Згідно з ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Суд на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності.
Відповідно до п. 5.5 умов надання споживчого кредиту, сторони домовилися про застосування до вимог про стягнення кредиту, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором позовної давності у п'ять років.
Кредитним договором № PVE0RX00470064 від 04 вересня 2006 року передбачений кінцевий термін погашення кредиту - 04 вересня 2008 року і від цієї дати відраховується строк звернення до суду.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Банк не пропустив строк позовної давності звертаючись з цим позовом до суду.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Рішення у даній справі постановлено місцевим судом за відсутності відповідача у справі в заочному порядку, із заявою про застосування строку позовної давності він до суду не звертався, а тому у суду були відсутні підставі для застосування строку позовної давності при вирішенні даного спору.
Крім того, пунктом 5.3 вищезгаданих Умов передбачено, що за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості. Така домовленість сторін цього договору не суперечить положенням ст. 549 ЦК України та не свідчить про подвійну відповідальність за одне й те саме правопорушення. Таким чином, фіксована та процентна частина штрафу є складовими передбаченої договором санкції і один одного не взаємозамінює.
Відповідно до Умов надання споживчого кредиту вбачається, що відповідач з ними ознайомлений та надав згоду на зняття з нього комісії за користування готівкою, не ставив питання про визнання недійсними окремих положень договору та не оспорював розрахунок заборгованості, тому і вимоги банку щодо стягнення заборгованості по комісії підлягають задоволенню.
За таких обставин на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що при подачі позовної заяви позивачем було сплачено 344,79 грн. судового збору та 172,39 грн. - при подачі апеляційної скарги, а всього - 517,18 грн., а оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то враховуючи принцип пропорційності стягнення судових витрат відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути 517,18 грн. судових витрат.
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № PVE0RX00470064 від 04 вересня 2006 року в сумі 34 479,08 грн. з яких: 3 025 грн. заборгованість за кредитом, 12 164,02 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1431,53 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 15 740,48 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також штраф 500 грн. (фіксована частина) та 1618,05 грн. (процентна складова), а всього 34 479,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 517,18 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
