донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.07.2013 р. справа №913/626/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Не з'явивсявід відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська областьна рішення господарського суду Луганської областівід15.05.2013 рокуу справі№ 913/626/13-г (суддя Ворожцов А.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганськ Ойл", м. Луганськдо Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська областьпро стягнення 56 340 грн. 68коп. В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Шахта "Білоріченська", смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область 56340грн.68коп., з яких 52365,70 грн. - борг за поставлений товар, якій виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором купівлі-продажу № 20 від 20.02.2012 року, 3713,15 грн. - пеня, 261,83 грн. - інфляційні втрати. Господарський суд Луганської області рішенням від 15.05.2013 року у справі № 913/626/13-г позовні вимоги задовольнив в частині стягнення 52365,70 грн. - боргу за поставлений товар, 3713,15 грн. - пені, 206,75 грн. - інфляційних втрат, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи. У задоволенні інфляційних у сумі 55грн.08коп. відмовив, зробивши власний розрахунок інфляційних втрат.
Публічне акціонерне товариство "Шахта "Білоріченська", смт. Білоріченський Луганської області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 15.05.2013 року у справі № 913/626/13-г скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На думку заявника скарги господарським судом Луганської області не об'єктивно, без належного дослідження доказів, необґрунтовано прийнято рішення про визнання ПАТ «Шахта «Білоріченська» правонаступником ТОВ «Шахта «Білоріченська» та стягнення з ПАТ «Шахта «Білоріченська» заборгованості за договором купівлі-продажу № 20 від 20.02.2012 року на користь ТОВ "Торговий дім "Луганськ Ойл".
Заявник звертає увагу суду на те, що 14.10.2011 року на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів ДВАТ шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» реорганізоване шляхом перетворення в ТОВ «Шахта Білоріченська», яке стало правонаступником усіх його прав та обов'язків.
15 грудня 2011 року господарським судом м. Києва прийнято рішення у справі № 55/413 за позовом Міненерговуглепрому України про визнання недійсною та скасування державної реєстрації ТОВ "Шахта "Білоріченська".
На підставі цього рішення 14 серпня 2012 року держреєстратором Лутугинської райдержадміністрації до ЕДР внесено запис про скасування держреєстрації ТОВ "Шахта "Білоріченська" та скасування реєстрації припинення ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля".
У відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Шахта "Білоріченська".
Враховуючи, що у рішенні господарського суду м. Києва по справі № 55/413 не вказано, що ПАТ «Шахта «Білоріченська» є правонаступником ТОВ «Шахта «Білоріченська», заявник скарги вважає, що заборгованість у ПАТ «Шахта «Білоріченська» перед позивачем відсутня.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Колегія суддів не знайшла підстав для перенесення розгляду апеляційної карги на іншу дату, оскільки заявником апеляційної скарги не подано документів та не наведено обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції. Таким чином, враховуючи, що неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Між ТОВ «ТД Луганськ Ойл» (продавець) та ТОВ «Шахта «Білоріченська» (покупець), правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Шахта «Білоріченська», укладено договір купівлі-продажу № 20 від 20.02.2012 року, за умовами якого продавець зобов'язувався поставляти і передавати у власність покупця визначений цим договором товар - паливно мастильні матеріали, а покупець зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниці виміру, загальна кількість товару, що підлягають продажу за цим договором, ціна за одиницю товару зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору і скріплюються підписами та печатками повноважених посадових осіб. Загальна сума договору складає суму всіх специфікацій.
Відповідно до п.3.3 договору розрахунки за поставлену партію товару здійснюються в безготівкову порядку наступним чином: відстрочка платежу - протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.
Як вбачається з матеріалів справи, позов пред'явлений до Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" (код ЄДРПОУ 00176897), яке є правонаступником прав і обов'язків припинених підприємств - ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» та ТОВ "Шахта "Білоріченська".
15 грудня 2011 року господарським судом м. Києва прийнято рішення № 55/413 за позовом Міненерговуглепрому України про визнання недійсною та скасування державної реєстрації ТОВ "Шахта "Білоріченська".
На підставі цього рішення 14 серпня 2012 року держреєстратором Лутугинської райдержадміністрації до ЕДР внесено запис про скасування держреєстрації ТОВ "Шахта "Білоріченська" та скасування реєстрації припинення ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля".
У відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Шахта "Білоріченська".
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору, позивач за видатковими накладними № РН-0002163 від 27.07.2012 року, № РН-0002187 від 31.07.2012 року, № РН-0002325 від 10.08.2012року, № РН-0002341 від 13.08.2012 року, № РН-0002439 від 21.08.2012 року, № РН-0002688 від 13.08.2012року поставив відповідачеві товар на суму 69 526грн. 27коп.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноважених осіб, відповідача, які діяли на підставі довіреностей наявних в матеріалах справи.
Отриманий відповідачем товар оплачений частково у сумі 17 160грн.85коп.
У зв'язку з не оплатою відповідачем товару позивачем на адресу відповідача надіслана претензія №1 від 09.01.2013 року з вимогою сплатити заборгованість у сумі 52 365грн. 72коп.
Відповідач відповіді на претензію не надав, борг у сумі 52 365грн. 72коп. не оплатив.
Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Позивачем матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару, та невиконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, тому колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 52 365грн. 72коп., та задоволення позову в цій частині.
Відповідачем не надано доказів того, що заборгованість по оплаті послуг по автоперевезенню не прийнято при ліквідації ТОВ "Шахта "Білоріченська".
Позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 3713,15 грн., 261,83 грн. - інфляційні втрати.
Згідно з пунктом 5.3 договору у випадку порушення строків розрахунку за товар, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно сплаченої партії товару за кожен день прострочення.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про обґрунтованість нарахування позивачем пені у сумі 3713грн.15коп. і вважає рішення господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині правильним.
Позивачем пред'явлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 261грн.83коп.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Колегія суддів погоджується із розрахунком інфляційних втрат, зробленим господарським судом у сумі 206грн.75коп. і вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню у цій сумі.
Доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем у справі і не повинен нести відповідальність за дії ТОВ "Шахта "Білоріченська", яке припинило діяльність на підставі рішення суду, є недоведеними, так як господарському суду не надано документів, які б підтверджували відсутність заборгованості по оплаті поставленого товару згідно бухгалтерських та первинних документів, ідентифікаційний код ПАТ "Шахта "Білоріченська" є ідентичним коду припинених підприємств ДВАТ "Шахта "Білоріченська" та ТОВ "Шахта "Білоріченська", відомостей про передачу заборгованості іншому підприємству не надано.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 15.05.2013 року у справі № 913/626/13-г є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 15.05.2013 року у справі № 913/626/13-г залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надруковано 5 прим:
1 - позивачу;
2 - відповідачу;
3 - до справи;
4 - гос. суду Луганської області 5 - ДАГС
