Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
РІШЕННЯ
12 листопада 2013 року Справа № 927/1292/13
Позивач: сільськогосподарське товариство з обмеженою
відповідальністю "Дружба-Нова", код ЄДРПОУ 31333767
юридична адреса: вул. 19-го Березня, 7, с. Озеряни, Варвинський р-н., Чернігівська обл., 17612
поштова адреса: вул. Комарова, 59, смт. Варва, Чернігівська область, 17600
Відповідач: сільськогосподарський виробничий кооператив "Пам'яті
декабристів", код ЄДРПОУ 30866290
вул. 30 років Перемоги, 1, с. Вороньки, Бобровицький
р-н, Чернігівська обл., 17442
про стягнення 18 820, 57 грн.
Суддя Моцьор В.В.
Представники сторін:
від позивача: Буряк О.І. - представник (довіреність №10/10-07 від 10 жовтня 2013 року);
від відповідача: Кулик О.А. - представник (довіреність б/н від 11 жовтня 2013 року);
Рішення приймається після оголошених в судовому засіданні 12 листопада 2013 року перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського кодексу України у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" подано позов до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пам'яті декабристів" про стягнення 25 663,91 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг.
У судовому засіданні 22 жовтня 2013 року суд оглянув надані представником позивача оригінали документів, доданих до позовної заяви.
Ухвалою від 22 жовтня 2013 року суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до 18 820,57 грн.
У судовому засіданні 12 листопада 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що між сторонами не укладався письмовий договір надання послуг, а отже, сторонами не були узгоджені всі його істотні умови, тому у відповідача відсутні зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг. Представник відповідача просив суд відмовити у позові повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" виконало роботи (надало послуги) Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Пам'яті декабристів" по прийманню зерна, оформленню складських квитанцій, зберіганню та відвантаженню зерна пшениці, зважуванню на залізничних вагах жита загальною вартістю 18 820,57 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 31/07-17 від 31 липня 2013 року та № 14/08-02 від 14 серпня 2013 року (а.с. 6-7).
У вищезазначених актах визначено сторони (виконавець та замовник), найменування робіт (послуг), їх вартість.
Акти підписані сторонами та скріплені їх печатками, що свідчить про належне виконання позивачем зобов'язання.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт (наданих послуг) не виконав.
Позивач 8 жовтня 2013 року направив на адресу відповідача вимогу №08/10-08 про сплату заборгованості в сумі 18 820,57 грн. (а.с. 42-44).
Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.
Заборгованість відповідача на дату подання позову становить 18 820,57 грн.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначається, що цивільно-правові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, та в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку визнаються майново-господарськими. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні приписи щодо визначення зобов'язання та підстав їх виникнення містяться у ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України.
Таким чином, однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є юридично значимі дії суб'єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов'язків сторін.
За своєю правовою природою відносини, які виникли між сторонами є відносинами з надання послуг, оскільки їх об'єктом є вчинення виконавцем певних дій, які споживаються замовником в процесі їх надання, та який не має матеріального (речового) результату, що може бути переданий замовнику.
За змістом ч.1 ст.205, ст.639 Цивільного кодексу України правочин, різновидом якого є і договір, може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
В силу ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого не встановлено обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Спеціальними положеннями Цивільного кодексу України, які містяться в главі 54 цього Кодексу, не встановлено обмежень щодо виникнення правовідносин з надання послуг тільки на підставі письмового договору та не передбачено, що недодержання сторонами письмової форми такого договору має наслідком його недійсність.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між сторонами, мають застосовуватись норми закону, які регулюють правовідносини з надання послуг.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом вище, факт надання позивачем відповідачу послуг загальною вартістю 18 820,57 грн. підтверджується підписаними сторонами та скріпленим їх печатками актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що договір у вигляді єдиного письмового документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, з приводу надання послуг, стягнення заборгованості по оплаті яких є предметом розгляду в межах даної справи, між сторонами не укладався. В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) строку або терміну оплати відповідачем спожитих послуг не визначено. А тому, суд приходить до висновку, що в частині визначення строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг мають застосовуватись загальні положення чинного законодавства щодо виконання зобов'язань.
В силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що 8 жовтня 2013 року позивачем пред'явлено відповідачу вимогу оплатити надані послуги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що послуги мали бути оплачені відповідачем до 15 жовтня 2013 року включно.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг, на момент винесення рішення відповідач доказів оплати послуг суду не надав, а тому суд приходить до висновку, що вимога є правомірною, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 18 820,57 боргу.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом в поновному обсязі, сплачений судовий збір за подання даного позову та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 3 441 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пам'яті декабристів" (код ЄДРПОУ 30866290, вул. 30 років Перемоги, 1, с. Вороньки, Бобровицький р-н., Чернігівська обл., 17442) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (код ЄДРПОУ 31333767, п/р 2600492285001 в ПАТ "Банк "Київська Русь", МФО 319092, вул. 19-го Березня, 7, с. Озеряни, Варвинський р-н.. Чернігівська обл., 17612) 18 820, 57 грн. боргу та 3 441 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15 листопада 2013 року.
Суддя В.В. Моцьор
