ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.10.12р. Справа № 22/5005/6948/2012
за позовом Державного підприємства "Феодосійський морський порт", м. Феодосія
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського, м. Дніпродзержинськ
про стягнення 12809,55грн.
Суддя: Казарцева В.В.
Представники:
від позивача: Павлов В.А. - довіреність № 3560/18/01- 49 від 23.12.2011 року.
Бєляєв А.Е.- довіреність від 08.10.12р. №378/18/0149
від відповідача: Кузьменко Ю.М., представник, паспорт АЕ 463234
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з Відповідача збитки у вигляді витрат на очищення вагонів від залишків сторонніх (попередніх) вантажів у розмірі 12809,55 грн. та судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач був зобов'язаний та мав реальну можливість перевірити подані під навантаження піввагони на предмет їх очищення від залишків вантажів, проте, не скористався своїм правом відмовитись від використання (навантаження) неочищених вагонів та не очистив вагони власними силами, тобто не вжив будь-яких заходів для належного виконання зобов'язань.
Відповідач проти позову заперечує наступним.
Подані під завантаження залізницею та завантажені ним на станції Правда Придніпровської залізниці спірні вагони прийняті останньою до ввезення без зауважень. По прибуттю на станцію Феодосія Придніпровської залізниці в вагонах явлено залишки вантажу, що раніше перевозився, та які неможливо виявити до вивантаження вагонів, про що складено акти загальної форми ГУ-23 за участю прийомоздавальника та ст. тальмана (період складання актів жовтень - грудень 2011).
Підтвердженням факту надходження вагонів з залишками вантажу, що раніше перевозився, у відповідності до п. 2.1 ч. 2 Порядку оформлення та розслідування фактів не очищення вагонів ( контейнерів) після вивантаження на Придніпровській залізниці ( далі- Порядок), затвердженого наказом начальника залізниці від 21.12.2011р. № 992/Н, крім актів загальної форми ГУ-23, являється оперативне повідомлення на станцію попереднього вантаження вагону, яке Позивачем до позовної заяви не додано.
Таким чином, додані до позовної заяви акти загальної форми підтверджують лише частково факт наявності в вагонах залишків вантажу.
На підтвердження факту проведення робіт з очистки вагонів акт загальної форми з зазначенням часу витраченого на даний вид робіт та калькуляцією затрат не складався, до позову не доданий, а тому заявлені Позивачем вимоги по відшкодуванню збитків в розмірі 12809, 55 грн. необгрунтовані та не підлягають задоволенню.
Також, як вказує Відповідач, Позивачем додана «виписка из вариантных таблиц о зачистке полувагонов от инородного груза (уголь) за октябрь-ноябрь», де зазначено у жовтні - 141, 35 людино/годин, у листопаді - 796, 90 людино/годин, але чітко не визначено які саме вагони очищувалися, не вказано номеру поїзда, вантажовідправника та станції відправлення. Тобто, вказаний документ носить інформаційний характер та не має доказової сили в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, при нарахуванні заявленої в позові суми, Позивач використав тариф 17,00грн. на підставі наказу №148 від 04.03.11 «о введении новых тарифних ставок для докеров-механизаторов», згідно з яким вказана сума використовується для розрахунку за виконання підсобних (допоміжних) робіт, пов'язаних з навантаженням (вивантаженням) шкідливих вантажів, але жодним документом, що має доказову силу не підтвердив, що проведені роботи відносяться до шкідливих.
Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України ).
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
В період з 28.10.11р. по 10.12.11р. зі ст. Правда Придніпровської залізниці, вантажовідправник -Публічне акціонерне товариство „Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського" („відправник", „відповідач"), до станції Феодосія Придніпровської залізниці на під'їзну колію та на адресу Державного підприємства „Феодосійський морський торговельний порт" („одержувач", „позивач") поступили залізничні вагони, із вантажем заготовки сталевої (надалі -„металопродукції") за залізничними накладними без номерними, для наступної відправки на експорт. Відмітки у графі 28 вказаних накладних свідчать про те, що завантаження вантажу у вагони здійснено засобами відправника.
Після вивантаження металопродукції у вагонах були виявлені залишки сторонніх (попередніх) вантажів - вугілля, вугільної пилі, щебеню. По факту виявлення цих залишків залізницею за участю представників одержувача були оформлені Акти загальної форми (форма ГУ-23) (а.с.18-25).
Як вважає Позивач, надходження вагонів із залишками сторонніх (попередніх) вантажів свідчить, що завантаження металопродукції здійснювалось відправником у неочищені вагони. У зв'язку з цим 17.11.2011р. Позивачем направлений лист вих. №2998/01/01-25 із вимогою ужити заходів із забезпечення навантаження металопродукції в очищені вагони. Відповіді на вказаний лист Позивачем отримано не було; вагони і надалі поступали із залишками сторонніх (попередніх) вантажів, що вбачається з Актів загальної форми.
Очищення вагонів від залишків сторонніх (попередніх) вантажів було здійснено силами та засобами ДП «Феодосійський порт», на підтвердження чого були оформлені Акти від 07-11 листопада 2011 року. Очищені від залишків вантажів вагони були прийняті залізницею без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується Відомостями про подавання/забирання вагонів та свідчить про належну зачистку вагонів позивачем, у тому числі від залишків сторонніх вантажів.
07.12.2011р. Позивач звернувся до Відповідача із претензією (вих. №3292/18/01-31) про стягнення грошових коштів за очищення вагонів від залишків вантажів, що перевозились раніше. 17.01.2012 р., на адресу ДП «Феодосійський порт»надійшла відповідь, в якій Відповідач в задоволенні вимог Позивача відмовив.
Отже, Позивач вважає, що дане порушення з боку Відповідача є збитками для нього та підлягає відшкодуванню.
Проаналізувавши всі подані Позивачем докази суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниць, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, згідно ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць засвідчуються комерційним актом або актом загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або
документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Таким чином, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Позивач, при нарахуванні збитків, посилається на п. 2.1. Порядку, яким передбачено, у разі прибуття на станцію неочищених порожніх (завантажених) вагонів, які подаються під навантаження (вивантаження) або прибули на дезпромпункт станції Нижньодніпровськ -Вузол, складається акт загальної форми ГУ -23 із зазначенням у ньому номерів вагона і поїзда, з яким вагон прибув на станцію, останньої станції вивантаження, інформації про залишок вантажу тощо та надається оперативне повідомлення на станцію попереднього вивантаження вагона і на адресу комерційних відділів дирекцій залізничних перевезень ( далі- ДНМ) дільниць залізниці попереднього вивантаження ( навантаження) та М, ДНМ дільниці своєї залізниці.
Оперативне повідомлення подається протягом 6 годин з моменту виявлення обставин, що підлягають засвідченню актом ф. ГУ-23. Станція вивантаження неочищеного вагона визначається із перевізних документів, даних натурного листа або за даними інформаціно- обчислюваних центрів (ІОЦ). Термін подачі повідомлення може бути подовжений на час визначення станції вивантаження але не більше, ніж 24 години з моменту виявлення обставин, що підлягають засвідченню актом ф. ГУ- 23. У такому випадку в оперативному повідомленні повинно бути зазначено про порушення оформлення ТГНЛ, а телеграму надано додатково на адресу станції формування.
Пунктом 2.3 Порядку встановлено, у разі наявності залишків вантажів від попереднього перевезення, які при подаванні вагонів від вивантаження було неможливо виявити за вимогою вантажоодержувача, порту складається акт загальної форми ГУ-23 із зазначенням найменування, кількості залишку, найменування вантажу, з яким вагон фактично прибув на адресу одержувачу, а також про неможливість виявити залишок без повного вивантаження вагона. Акт складається за підписом працівників залізниці та представника одержувача порту. Один примірник подається вантажоодержувачу, порту для пред'явлення ним відправнику вимоги про компенсацію витрат, пов'язаних з очисткою вагонів (контейнерів) від залишків вантажів, що перевозились раніше. Питання щодо компенсації йому витрат вирішується без участі залізниці.
Таким чином, додані до матеріалів позову всі акті загальної форми за спірний період підтверджують обставини щодо залишків раніше перевезеного вантажу. Однак, на ряду з цим, Позивачем не надані докази щодо оперативного повідомлення.
Водночас, у п. 2.2 Порядку вказано, що у разі очищення вагонів від залишків вантажу, утилізації цих залишків додатково складається акт загальної форми із зазначенням в ньому часу, витраченого на очищення вагона та на переміщення вагона для проведення робіт з очистки, витрат на очищення та утилізацію залишків вантажу, до якого прикладається калькуляція затрат на проведення таких робіт.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ч. 1 ст. 38 цього ж Кодексу якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи та матеріали, необхідні для вирішення спору.
Позивача зобов'язано судом надати докази наявності повного складу цивільного правопорушення, про що зазначено у протоколі судового засідання від 25.09.12р., зокрема докази оперативного повідомлення на станцію попереднього вивантаження та додаткових актів, передбачених п.2.2 Порядку, однак останнім вказані докази не надані, тому, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Щодо заперечення Відповідача з приводу використання Позивачем тарифу 17,00 грн., суд вважає його безпідставним, оскільки вказаний тариф, застосовується на підставі наказу начальника порту м. Феодосія № 148 від 04.03.11р. «о введении новых тарифных ставок для докеров- механизаторов» виконання підсобних (допоміжних) робіт пов'язаних з навантаженням ( розвантаженням) шкідливих вантажів становить -17,00 грн., а зазначений у актах загальної форми вантаж, відноситься до шкідливих, що підтверджується Збірником галузевих норм виробітку ( часу) на вантажно -розвантажувальні роботи в морських портах. Частина ІІ.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на Позивача.
Керуючись статтями 33,38,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку ст. 91 ГПК України.
Суддя В.В.Казарцева
Рішення підписано 15.10.12.
