ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
04.09.14р. Справа № 904/6736/14
Суддя Мілєва І.В. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 122", м. Сімферополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ПЛЮС", м. Дніпропетровськ
про стягнення 600 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 122" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ПЛЮС" про стягнення 600 000,00 грн.
Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
По-перше, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.2.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
У порушення норм чинного законодавства позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.
Відповідно до абзацу 2 п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору.
Стосовно відстрочення оплати судового збору суд звертає увагу позивача на положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" "Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати і пільги щодо сплати судового збору". Так, передбачено, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, не може вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
По-друге, ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків №107.
Відповідно до п. 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
За змістом зазначеного пункту правил, для здіснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису останній має містити докладний перелік предметів.
В описі вкладення до цінного листа про направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками, доданому до позовної заяви, в графі "найменування предметів" міститься напис: "позовна заява з додатками", в графі "кількість предметів" напис: "19 арк.". Тоді як до суду подана позовна заява з додатками на 45-ти аркушах.
Таким чином, вказаний опис вкладення не може бути належним доказом направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками, яка була подана до суду.
Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п.4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмрі, не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись ч.1 ст. 56, п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява і додані до неї документи на 45-ти аркушах.
Суддя І.В. Мілєва
