ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-1539/10/2213
Головуючий у 1-й інстанції: Боб'як Б.В.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Курко О. П.
судді: Матохнюк Д.Б. Совгира Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області та ОСОБА_2 на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 31 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Полонського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області про визнання незаконною відмови у виплаті щомісячної державної соціальної допомоги як дітині війни.
Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 31.12.10 року позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області щодо невиплати підвищення до пенсії дітям війни;
зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та здійснити вказані виплати позивачу за період з 12.02.2010 року по 11.08.2010 року з врахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 31.12.10 року та ухвалити нове рішення, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом України.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду нарахування підвищення до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення пенсії, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Полонського районного суду Хмельницької області про протиправність відмови управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області у проведенні перерахунку пенсії позивачу та відхиляє доводи апляційної скарги відповідача.
При цьому, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання останнього здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 12.02.2010 року по 11.08.2010 року, враховуючи наступне.
Позивачем надано докази звернення до 9 вересня 2010 року до місцевого загального суду з позовною заявою в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, тобто до ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанці, задовольняючи вимоги позивача в межах шестимісячного строку до дня звернення досуду, необгрунтовано застосував норми ст.ст. 99, 100 КАС України.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а відтак, наявність підстав для задоволення його апеляційної скарги.
Виходячи з викладеного, заявлені позивачем позовні вимоги про перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії підлягають захисту за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення суду - 31.12.2010 року.
Розподіл судових витрат має здійснюватись в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 94 КАС України. Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3,40 грн. (судовий збір), органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Полонському районі Хмельницької області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
Постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 31 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області задоволити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі меншому ніж передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення суду - 31.12.2010 року з урахуванням проведених виплат за вказаний період.
Присудити на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3,40 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області .
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.
