печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27586/13-ц
УХВАЛА
28 квітня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Гладун Х.А.,
при секретарі - Дідик М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 на рішення, дії та бездіяльність Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Л.І. у цивільній справі за позовом Федерації професійних спілок України до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ БОЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВЕРС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Підприємство Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України", Підприємство "Господарське управління Федерації профспілок України" про належне виконання укладених договорів,
В С Т А Н О В И В :
17.12.2013 р. ОСОБА_1 в інтересах скаржника ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаною скаргою, мотивуючи її тим, що на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року, 04.12.2013 р. постановою Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Л.І. відкрито виконавче провадження та винесено письмову вимогу.
Згадані постанова та вимога державного виконавця скаржник вважає неправомірними, оскільки ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» такий захід примусового виконання рішення суду як «заборона вчинення певних дій» не передбачає. Крім того, ухвала суду, на підставі якої відкрито виконавче провадження, не містить обов'язкового реквізиту щодо порядку її виконання, що суперечить положенням ч. 5 ст. 153 ЦПК України. Дані обставини є безумовною підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження. Крім того, державним виконавцем в порушення положень ч.ч. 1, 4 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження скаржнику не надсилалася та не вручалася, права не роз'яснювалися, що унеможливило боржника ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Такі дії державного виконавця не відповідають чинному законодавству, зокрема, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.. 19 Конституції України. Враховуючи викладене, скаржник ставить питання про визнання рішення, дій та бездіяльності Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Л.І. неправомірними, які полягають в порушенні норми ст.. 19 Конституції України, норми ч.ч. 1, 2 ст. 6, ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1,3 ст. 12, ч.ч. 1, 4 ст. 31, ст.. 32 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язати Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Л.І. виконати вимоги вказаних норм закону та: надіслати всім боржниками, в тому числі, і ОСОБА_2 документи виконавчого провадження, або вручити їх під розписку; роз'яснити всім божникам, в тому числі і ОСОБА_2, їх права та обов'язки, передбачені законодавством про виконавче провадження; надати всім боржникам, в тому числі і ОСОБА_2 можливість ознайомитись з усіма матеріалами виконавчого провадження.
В судовому засіданні представник скаржника доводи скарги в частині вимог, що стосуються безпосередньої боржника ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що чинне законодавство не передбачає порядку виконання ухвал про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії невизначеному колу осіб. Ухвала суду не містить обов'язкових реквізитів, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо боржника ОСОБА_2, що є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Пояснив, що про наявність ухвали суду та відкриття виконавчого провадження на її примусове виконання скаржник дізнався із засобів масової інформації. 10.12.2013 р. скаржник отримав копію ухвали суду, яку в подальшому оскаржив в апеляційному порядку. З заявами про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження сторона скаржника неодноразово зверталася до органу виконавчої служби, але через відсутність державного виконавця Сабадаш Л.І. на роботі, ознайомлення не вбачалося можливим. Зауважив, що матеріали виконавчого провадження не містять даних про направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження. Разом з цим, дії державного виконавця в цій частині ним на даний час не оскаржуються.
Представник стягувача в судовому засіданні при розгляді даної скарги поклався на розсуд суду.
Представник Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду скарги в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення на скаргу, які долучені до матеріалів справи та заяву про розгляд скарги у його відсутність. На вимогу суду надав копію матеріалів виконавчого провадження. В письмових поясненнях зазначив, що на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04.12.2013 року у справі №757/26800/13-ц, у відповідності до вимог статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», 04.12.2013 державним виконавцем Відділу Сабадаш Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа. У відповідності до вимог статті 11, 75 Закону України «Про виконавче провадження» цього ж дня державним виконавцем винесено вимогу державного виконавця, якою заборонено будь-яким особам, крім працівників Підприємства «Господарське управління Федерації профспілок України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІВЕРС», знаходитись у приміщенні за адресою: м.Київ, Майдан Незалежності, 2 та зобов'язано будь-яких осіб, крім працівників Підприємства «Господарське управління Федерації профспілок України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІВЕРС», звільнити приміщення за адресою: м.Київ, Майдан Незалежності, 2. Крім того, цього ж дня, державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органу МВС України для участі у виконавчому провадженні та за його поданням начальником Відділу утворено виконавчу групу. З метою виконання рішення суду, а саме оголошення резолютивної частини ухвали, державними виконавцями, що входять до складу виконавчої групи 05.12.2013 та 06.12.2013 року здійснено виходи за місцем виконання рішення суду, за результатами яких складено відповідні акти. В подальшому, інтернет-виданнями було розповсюджено інформацію про наявність рішення суду, та розміщено в статтях документи, а саме постанову про відкриття виконавчого провадження та вимогу державного виконавця від 04.12.2013 року. Оскільки зміст резолютивної частини виконавчого документа доведено до відома осіб, що перебували в приміщенні, 19.02.2014 року виконавче провадження завершено в зв'язку з його виконанням у відповідності до вимог п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та копію матеріалів виконавчого провадження, суд дійшов наступних висновків.
Законом України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими згідно з п.2 ч.2 ст. 17 цього Закону є ухвали, постанови судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
Ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав для відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
За правилами ст. 30 цього Закону у разі, якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року задоволено заяву Федерації професійних спілок України про забезпечення позову та: заборонено будь-яким особам, крім працівників Підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ БОЗ", знаходитись у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 1; зобов'язано будь-яких осіб, крім працівників Підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ БОЗ", звільнити приміщення за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 1; заборонено будь-яким особам, крім працівників Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВЕРС", знаходитись у приміщенні за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, 2; зобов'язано будь-яких осіб, крім працівників Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВЕРС", звільнити приміщення за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, 2.
За заявою стягувача - Голови Федерації професійних спідок України Кулика Ю.М. від 04.12.2013 р. Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Л.І. відкрито виконавче провадження № 2268/10, номер за ЄДРВП: 41088099.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження цього ж дня державним виконавцем Сабадаш Л.І. винесено вимогу державного виконавця, якою заборонено будь-яким особам, крім працівників Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВЕРС" знаходитися, у приміщенні за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, 2 та зобов'язано будь-яких осіб, крім працівників Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВЕРС" звільнити приміщення за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, 2.
Згідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Таким чином даний перелік заходів примусового виконання рішення суду не є вичерпним, і такий захід примусового виконання судового рішення як заборона вчинення певних дій, чинному законодавству не суперечить.
Отже, доводи скарги в цій частині є безпідставними.
Щодо безпідставності відкриття виконавчого провадження в зв'язку з невідповідністю виконавчого документу вимогам ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо відсутності обов'язкових реквізитів боржника фізичної особи ОСОБА_2, та відсутності вказівки про порядок її виконання суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі серед іншого, зазначаються ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Отже, наявність у виконавчому листі таких реквізитів, як індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, зумовлюється наявністю таких даних у органу, що видав виконавчий документ.
Як встановлено вище, ухвала суду про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії стосується невизначеного кола осіб, а тому, їх індивідуалізація не вбачається можливим.
Також безпідставними є доводи скарги про невідповідність виконавчого документа вимогам п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, відсутність в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2013 вказівки про порядок її виконання, оскільки вони базуються на власному припущенні та суб'єктивному тлумаченні скаржником резолютивної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2013.
Таким чином, головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Л.І. відкрив виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа в межах наданих йому повноважень та відповідно до покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, порядок виконання рішення суду про заборону вчинення певних дії або утримання від вчинення певних дій регламентується ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», а тому доводи представника скаржника, що законом не визначений порядок примусового виконання судового рішення про заборону вчинення певних дії або утримання від вчинення певних дій, є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 2268/10 копії постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця, направлено стягувачу 06.12.2013 для виконання та відома.
З метою доведення змісту виконавчого документа до відома боржників - невизначеного кола осіб, крім працівників Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВЕРС" знаходитися, у приміщенні за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, 2, державними виконавцями, що входять до складу виконавчої групи 05.12.2013 та 06.12.2013 було здійснено виходи за місцем виконання рішення суду, а саме: м. Київ, Майдан Незалежності, 2 (будинок Профспілок України). За наслідками таких дій державних виконавців було складено акти про те, що біля входу до приміщення будинку Профспілок України невідомими особами встановлено контрольно-пропускний пункт до приміщення і вхід дозволяється виключно за наявності перепустки. На усну вимогу надати допуск, державним виконавцям було відмовлено.
Такі дії державних виконавців відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як встановлено судом, після відкриття виконавчого провадження засобами масової інформації було розповсюджено інформацію про наявність рішення суду, та в статтях розміщено копії постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця від 04.12.2013 року, що представником скаржника в судовому засіданні не заперечувалося.
Таким чином, з розповсюдженням засобами масової інформації резолютивної частини рішення, та розміщення в статтях документів - постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця від 04.12.2013 року, тобто доведенням змісту виконавчого документу до відома невизначеного кола осіб, в тому числі і боржників, 19.02.2014 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Л.І. винесено законну постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з його виконанням.
Таким чином, дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Л.І. в межах доводів поданої скарги відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", направлені на примусове виконання рішення суду та здійсненні останнім в межах покладених на державного виконавця обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що скарга є безпідставною, необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383, 385, 293, 294 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні скарги представника боржника ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 на рішення, дії та бездіяльність Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Л.І. у цивільній справі за позовом Федерації професійних спілок України до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ БОЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІВЕРС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Підприємство Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України", Підприємство "Господарське управління Федерації профспілок України" про належне виконання укладених договорів, -відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Х.А. Гладун
