АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/157/13 Суддя в 1 інстанції Ходасевич О.В.
Категорія ч. 1,4 ст.358 КК України Доповідач Ферафонтов В.Ю.
УХВАЛА
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Ферафонтова В.Ю.,
суддів Косенка Л.М., Крот С.І.,
при секретарі Галюлько Т.О.
за участю:
прокурора Зленко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську 06 серпня 2013 року кримінальне провадження за апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, на вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 квітня 2013 року,
встановив:
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Дружба, Криничанського району, Дніпропетровської області, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 17.05.2011 року Кіровським районним судом М.Дніпропетровська, за ч.І ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.185, ч.І ст.70 КК України до 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Звільнений 04.07.2012 року умовно-достроково, не відбутий строк 8 місяців 28 днів,
- за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначене покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2011 року, остаточно призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Вирішене питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду, 20.09.2012 року приблизно о 10-00 р., ОСОБА_3, знаходячись в районі залізничного вокзалу м.Кривого Рога, по вул.Ленінського Комсомола 1, придбав за 15 гривень бланк посвідчення учасника бойових дій, після чого 20.09.2012 року приблизно о 16-00 год., ОСОБА_3, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення, документа, який видається установою, який надає права, з метою його використання, прибув за місцем проживання с. Кудашівка, вул. садова, 26-Б, Криничанський район, Дніпропетровська область, де за допомогою ручки власноруч вписав в бланк посвідчення учасника бойових дій в графи «прізвище», «ім'я», «по-батькові», свої анкетні данні - ОСОБА_3, в графі «серія, №» вписав текст: «НОМЕР_1». в графі «дата видачі» вписав: « 15.09.2012» після цього ОСОБА_3 вклеїв в посвідчення свою фотографію, а за допомогою ручки та монети номіналом 5 копійок наніс малюнок, імітуючи відтиск печаті офіційної установи.
Таким чином, ОСОБА_3 свідомо подробив посвідчення, яке видається установою і надає права, з метою його подальшого використання для безоплатного проїзду в громадському транспорті.
15.02.2013 року приблизно о 09-50 год., знаходячись в трамваї маршруту №1, який пересувався по пл. Петровського в м. Дніпропетровську, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 пред'явив транспортним інспекторам даного трамваю, посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1 на своє ім'я, з вклеєною в нього своєю фотографією. Згідно висновку експерта №65/06- 30 від 18.02.2013 року, відтиски круглої печатки, даного посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1. заповненого на ім'я ОСОБА_3 нанесені саморобним способом, за допомогою малювання.
Дане посвідчення ОСОБА_3 використав з метою безкоштовного проїзду, таким чином, навмисно використав завідомо підроблений документ.
В апеляції захисник ОСОБА_2 не оскаржуючи фактичні обставини справи та кваліфікацію, просить вирок суду скасувати та призначити його підзахисному більш м'яке покарання, оскільки, на його думку, суд не врахував всі пом'якшуючи обставини по справі та призначив ОСОБА_3 надмірно суворе покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення. При цьому вказує, що судом не взято до уваги ті обставини, що він визнав свою вину, щиросердно розкаявся, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, працює, не є суспільно небезпечним, а тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, зазначених у вироку, підтверджуються матеріалами справи і в апеляції не оскаржуються.
Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України так само є правильною і в апеляції також не оскаржується.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів доведеність вини засудженого, не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особистість обвинуваченого, який раніше судимий і знову скоїв кримінальне правопорушення у період умовно-дострокового звільнення, а також ту обставину, що обвинувачений повністю визнав себе винним, на що є посилання в апеляції, і відповідно до вимог ст.65 КК України призначив ОСОБА_3 міру покарання.
Суд також обґрунтовано застосував вимоги ст. 71, 72 КК України та остаточно призначив покарання у вигляді позбавлення волі. Тому воно за своїм виглядом і розміром є необхідним для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Підстав для призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, як про це ставиться питання в апеляції, колегія суддів не знаходить.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2013 року, відносно ОСОБА_3 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Відповідно до ст.426 КПК України касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
