1-кп/258/33 /14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2014 р. Кіровський райсуд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Подолянчука І.М.,
при секретарі Мінченковій С.В.,
за участю прокурора Лівочка М.О.,
неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 та її законного представника - ОСОБА_2,
розглянувши кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, уродженки м. Донецька, громадянки України, яка має на утриманні неповнолітню дитину: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, раніше судимої:
-26 березня 2013р. Кіровським райсудом м. Донецька за ст. 125 ч.2 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Вирок в частині сплати штрафу не виконано, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
21 лютого 2013р., приблизно о 18 год., обвинувачена ОСОБА_3 і неповнолітня потерпіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. народження, перебували на сходовому майданчику під'їзду АДРЕСА_4
На грунті особистих неприязних відносин обвинувачена ОСОБА_3 вчинила сварку з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_1, в ході якої, з метою протиправного, умисного заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_1, обвинувачена ОСОБА_3 навмисно намотала на свою руку волосся на голові неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1, притисла неповнолітню потерпілу до стіни під'їзду та навмисно нанесла декілька ударів кулаком руки по голові неповнолітній потерпілій ОСОБА_1
Після цього обвинувачена ОСОБА_3 схопила неповнолітню потерпілу ОСОБА_1 рукою за шарф та почала тягнути до низу, від чого потерпіла ОСОБА_1 нахилилася обличчям до підлоги.
Обвинувачена ОСОБА_3, продовжуючи свої протиправні дії, навмисно нанесла потерпілій один удар коліном по переніссю носа, спричинивши своїми вищезазначеними протиправними діями неповнолітній потерпілій ОСОБА_1 набряк м'яких тканин з синцем спинки носу, які виникли від не менш однієї дії тупим предметом (додаткової сили), можливо під час та при обставинах, зазначених потерпілою і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у скоєнні вказаного злочину не визнала і суду показала, що дійсно 21 лютого 2013 р. приблизно о 18 год., вона знаходилася на сходовому майданчику під'їзду АДРЕСА_4, де у неї виник конфлікт з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_1, в ході якого вона на руку намотала волосся потерпілої ОСОБА_1, притисла її до стіни під'їзду і почала наносити удари кулаком по голові потерпілій, після чого схопила потерпілу рукою за шарф та потягла до низу. Більше вона не била потерпілу.
При цьому від її вказаних дій у потерпілої не могли настати вказані наслідки у вигляді тілесних ушкоджень.
Незважаючи на невизнання своєї провини обвинуваченою ОСОБА_3 в скоєні інкримінованого її злочину, передбаченого ст..125 ч.1 КК України, її винність в об'ємі протиправних дій, викладених у вироку суду, в повному обсязі підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому
засіданні у їх сукупності.
Так, неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що 21 лютого 2013р., приблизно о 18 год., вона зі своєю подругою-свідком ОСОБА_5 була у себе в квартирі за адресою : АДРЕСА_1.
В цей час подзвонила обвинувачена ОСОБА_3 і її мати - свідок ОСОБА_6, вийшла на сходовий майданчик поговорити з ОСОБА_3
Вона з ОСОБА_5 вдяглись, вийшли на сходовий майданчик і ліфтом спустились на перший поверх, де побачили обвинувачену ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6, які розмовляли між собою.
В цей час обвинувачена ОСОБА_3 на грунті особистих неприязних відношень підійшла до неї, намотала на свою руку її волосся на голові, притисла її до стіни під'їзду та почала наносити удари кулаком по голові, після чого схопила її за шарф та потягла донизу. Коли від цього вона нахилилася обличчям до підлоги, обвинувачена ОСОБА_3 нанесла їй удар коліном в обличчя, від чого вона отримала набряк м'яких тканин з синцем спинки носі.
ОСОБА_5 намагалась відтягнути обвинувачену від неї, але не змогла.
Тоді ОСОБА_5 подзвонила по мобільному телефону її тітці - ОСОБА_2 та повідомила про побиття. Після цього вони з ОСОБА_5 вийшли з будинку та стали біля під'їзду.
Через невеликий проміжок часу до них підійшов свідок ОСОБА_7- товариш її батька, який повіз її до лікарні, а потім - до райвідділу міліції, де вони дочекались тітки і звернулись з заявою до міліції.
Просила призначити обвинуваченій суворе покарання, так як остання вже повторно, з неприязних відносин б'є її.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що 21 лютого 2013р., приблизно о 18 год., вона зі своєю подругою-потерпілою ОСОБА_1 була у квартирі потерпілої за адресою: АДРЕСА_1.
В цей час подзвонила обвинувачена ОСОБА_3 і її мати - свідок ОСОБА_6, вийшла на сходовий майданчик поговорити з обвинуваченою ОСОБА_3
Вона з ОСОБА_1 також вдяглись, вийшли на сходовий майданчик і ліфтом спустились на перший поверх, де побачили обвинувачену ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6, які розмовляли між собою.
В цей час обвинувачена ОСОБА_3 на грунті особистих неприязних відношень підійшла до потерпілої ОСОБА_1, намотала на свою руку її волосся на голові, притисла її до стіни під'їзду та почала наносити удари кулаком по голові, після чого схопила її за шарф та потягла донизу.
Коли потерпіла від цих дій нахилилася обличчям до підлоги, обвинувачена ОСОБА_3 нанесла їй удар коліном в обличчя.
Вона намагалась відтягнути обвинувачену від неї, але не змогла.
Тоді вона подзвонила по мобільному телефону тітці потерпілої- ОСОБА_2 та повідомила про побиття.
Після цього вони з потерпілою ОСОБА_1 вийшли з будинку та стали біля під'їзду.
Через невеликий проміжок часу до них підійшов свідок ОСОБА_7- товариш батька потерпілої , який повіз потерпілу до лікарні.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 21 лютого 2013р. йому на мобільний телефон подзвонила тітка неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 -ОСОБА_2 та повідомила про те, що потерпілу побила ОСОБА_3 і потерпіла стоїть біля під'їзду будинку за місцем проживання. ОСОБА_2 також попросила його,щоб він відвіз потерпілу до лікарні №24.
Він одягнувся та вийшов до під'їзду будинку, де побачив, неповнолітню потерпілу ОСОБА_1, яка стояла і плакала, а її подруга по імені ОСОБА_8 заспокоювала потерпілу.
Потерпіла ОСОБА_1 повідомила її про те, що з неприязних відносин в під'їзді будинку її побила обвинувачена ОСОБА_3
Після цього він з потерпілою поїхав до лікарні №24, ле потерпіла була оглянута лікарем.
Після лікарні вони поїхали в міліцію, де стали чекати приїзду тітки потерпілої - ОСОБА_2
Коли остання приїхала, він залишив потерпілу з тіткою та поїхав додому.
Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 суду показала, що 21 лютого 2013р. їй подзвонила подруга її племінниці - неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 та повідомила про те, що в під'їзді будинку за місцем проживання неповнолітньої потерпілої остання була побита обвинуваченою ОСОБА_3
Так як вона проживає в іншому районі міста, то вона подзвонила по мобільному телефону товаришу батька потерпілої - свідку ОСОБА_7, якого повідомила про цю подію та попросила відвезти потерпілу до лікарні, а потім- до райвідділу міліції.
Біля міліції вона зустрілась з потерпілою та свідком ОСОБА_7 і разом з потерпілою написали заяву в міліцію про притягнення обвинуваченої ОСОБА_3 .Д. до відповідальності за скоєне.
При скоєнні даного злочину вона не була присутньою, обставини його скоєння їй відомі тільки зі слів неповнолітньої потерпілої
Просила стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 в відшкодування майнової шкоди 250грн. та в відшкодування моральної шкоди 5000грн.
Обвинуваченій просила призначити сувору міру покарання.
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона є матір'ю обвинуваченої ОСОБА_3 та співмешкає з батьком неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1- ОСОБА_9
21 лютого 2013р., приблизно о 18 год., вона разом з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_1 та з подругою потерпілої - свідком ОСОБА_5 була в квартирі за адресою : АДРЕСА_1.
В цей час подзвонила її дочка- обвинувачена ОСОБА_3 і вона вийшла на сходовий майданчик першого поверху, щоб поговорити з дочкою.
Через декілька хвилин на перший поверх будинку ліфтом спустились неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5
Між обвинуваченою ОСОБА_3 та неповнолітньою потерпілою ОСОБА_1 виникла сварка і вони почали руками наносити одна одній удари. Вона розборонила обвинувачену і потерпілу, після чого потерпіла зі своєю подругою вийшли з під'їзду будинку.
Крім того, винність ОСОБА_1 в об'ємі протиправних дій, викладених у вироку суду, в повному обсязі підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні у їх сукупності:
Крім того, винність обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується також наданими стороною обвинувачення і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
-протоколом заяви про вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_1
(а.с.90-91)
-висновком судово-медичної експертизи № 413 від 03 квітня 2013р., з якого вбачається, що виявлені у потерпілої ОСОБА_1 набряк м'яких тканин з синцем спинки носу виник від не менш ніж однієї дії тупим предметом (додаткової сили), можливо під час та при обставинах, зазначених потерпілою і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Встановлений у неї при зверненні за медичною допомогою діагноз: «Перелом кісток носа» не може бути врахований при оцінюванні ступені тяжкості ушкоджень тому, що він не підтверджений ренгенологічно.
Встановлений у неї при зверненні за медичною допомогою діагноз: «Забій м'яких тканин голови» не враховуються при оцінюванні ступені тяжкості тілесних ушкоджень, за умови, що він встановлений на основі суб'єктивних факторів і не підтверджуються об'єктивними відомостями, згідно з приміткою до п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених Наказом № 6 Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року.
Можливість утворення даних тілесних ушкоджень при падінні потерпілої з висоти власного зросту, у тому числі при додані тілу прискорення, є малоймовірним.
У властивостях ушкоджень на тілі потерпілої ОСОБА_1 характерні особливості травмуючого предмета не відобразились.
(а.с.76-77)
Оцінюючи у сукупності докази винуватості обвинуваченої ОСОБА_3, суд вважає, що її протиправні дії за ст. 125 ч.1 КК України органом досудового слідства кваліфіковані правильно, так як обвинувачена умисно спричинила легке тілесне ушкодження.
У відповідності до ст. 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд приймає до уваги конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості скоєного злочину, віднесеного законодавцем до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3, яка на період скоєння інкримінованого її злочину офіційно не працевлаштована, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_4, 2009р. народження, була раніше судима за аналогічний злочин, скоєний нею відносно цієї ж неповнолітньої потерпілої, за місцем проживання обвинувачена характеризується задовільно, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває.
(а.с.78-88)
Обставиною, яка згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання, обвинуваченій ОСОБА_3, є рецидив злочинів.
З урахуванням характеру та ступеню громадської небезпеки скоєного злочину, даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3, а також інших обставин справи в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 і попередження нових злочинів призначення їй основного покарання без ізоляції її від суспільства і у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, за якою вона обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Вироком Кіровського райсуду м. Донецька від 26 березня 2013р. ОСОБА_3 була засуджена за ст. 125 ч.2 КК України до покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн.
Вирок суду в частині сплати штрафу на користь держави засудженою ОСОБА_3 не виконано.
До ухвалення цього вироку обвинувачена ОСОБА_3 скоїла злочин, за яким стороною обвинувачення вона обвинувачується по даному кримінальному провадженні.
За таких обставин та у відповідності до ч.4 ст.70 КК України остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_3 повинно призначатись за сукупністю злочинів: за вказаним вироком суду та за вироком Кіровського райсуду м. Донецька від 26 березня 2014р.
Так як за вказаним вироком обвинуваченій ОСОБА_3 буде призначатися покарання у вигляді громадських робіт, а відповідно до вимог ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків штраф, як вид основного покарання, призначений за вироком суду, не переводиться в інші види основного покарання, які можуть призначатись за вироком суду, тому на підставі ч.4 ст. 70 КК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 23 жовтня 2003р.(зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України №8 от 12 червня 2009р.), суд вважає за можливе не застосовувати положення ч.4 ст.70 УК України щодо призначення їй остаточного покарання з урахуванням попереднього вироку і кожен вирок - попередній і вирок, за яким обвинувачена ОСОБА_3 засуджується по вказаному кримінальному провадженню за скоєння даного злочину, необхідно виконувати самостійно.
Обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався, речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, спричинена неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її спричинила.
Цивільний позов, заявлений законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування спричиненої злочином майнової шкоди на суму 250 грн., суд визнає обґрунтованим, підтвердженим наданими суду документами та таким, який підлягає задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди, яку представник неповнолітньої потерпілої оцінила в 5000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ч.1, ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 "Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в рамках заявлених вимог в залежності від характеру та об'єму спричинених потерпілому фізичних та моральних страждань, з урахуванням в кожному окремому випадку ступені вини відповідача і інших обставин.
Зокрема, враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілої, наслідки тілесних ушкоджень, значних вимушених змін в її життєвих відношеннях.
В судовому засіданні встановлено, що неправомірними діями обвинуваченої ОСОБА_3, у зв'язку з вчиненим нею злочином, неповнолітній потерпілій ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, яка виразилася в тому, що після скоєння відносно неї злочину потерпіла перенесла значні моральні та фізичні страждання.
Всі ці обставини порушили її нормальний образ життя.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи ступінь перенесених потерпілою ОСОБА_1 моральних та фізичних страждань, вважає вимогу потерпілої про стягнення з обвинуваченої моральної шкоди на суму в 5000грн. необґрунтовано завищеною.
З урахуванням розумності та достатності, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
В решті позовних вимог представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1, необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 370-371, 373-376 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винною у скоєні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України та на підставі вказаного закону призначити їй покарання у вигляді ДВОХСОТ годин громадських робіт, але не більш ЧОТИРЬОХ годин на день.
Вирок Кіровського райсуду м. Донецька від 26 березня 2013р. відносно ОСОБА_3 виконувати самостійно.
Контроль за порядком та умовами виконання покарання у вигляді громадських робіт, призначених за теперішнім вироком у відношенні ОСОБА_3, покласти на КВІ Кіровського району м. Донецька, а проведення індивідуально-профілактичних робіт за місцем проживання засудженої - на Кіровський РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області.
Строк покарання обвинуваченій рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок в відшкодування спричиненої злочином майнової шкоди 250 (двісті п'ятдесят) грн.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 в рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський райсуд м. Донецька протягом 30 днів з часу його проголошення, а обвинуваченою, стосовно якої ухвалено обвинувальний вирок - у той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя:
Провадження1-кп/258/33/14
№258/4867/13-к
